ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
15.03.99 Справа N 04-1/1-8/11
( Додатково див. Рішення ВАСУ N 5/117 ( v_117800-98 ) від 02.12.98 )
Судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України розглянула заяву медико-відновлювального центру (надалі - ТОВ "СМВЦ") про перевірку рішення від 02.12.98 судової колегії з розгляду спорів Вищого арбітражного суду України у справі N 5/117 ( v_117800-98 ) за позовом Фонду держмайна України, третя особа без самостійних вимог на боці позивача - Держкомспорт України до ТОВ "СМВЦ" про розірвання договору оренди від 17.05.96 N Д-1900.
Рішенням від 02.12.98 ( v_117800-98 ) Вищого арбітражного суду України позов задоволено у зв'язку з невиконанням орендарем своїх зобов'язань щодо своєчасного здійснення капітального та поточного ремонту орендованих основних фондів (будівлі), передбачених п. 5.3 договору.
Заявник просить рішення ( v_117800-98 ) скасувати, позовну заяву залишити без розгляду, посилаючись на необхідність згідно з актом від 23.10.97, складеним спеціалістами Держкомбуду України за результатами обстеження будівлі без відома орендаря; на момент розгляду справи в суді ремонтні роботи були виконані за договором від 24.09.98, укладеним з фірмою "Лакта"; договором оренди не конкретизовано періодичність проведення ремонту, а згідно ст. 264 ЦК України ( 1540-06 ) позивач як орендодавець повинен був проводити ремонт переданого в оренду майна.
Судова колегія, перевіривши наявні матеріали, дійшла висновку, що оскаржуване рішення ( v_117800-98 ) відповідає чинному законодавству та обставинам справи з наступних підстав.
Будівля спортивного медико-відновлювального центру була споруджена в 1980 році на території колишнього Республіканського стадіону (нині - НСК "Олімпійський).
23.02.96 Московською райдержадміністрацією м. Києва було зареєстровано Статут ТОВ "СМВЦ", з яким згодом Фондом держмайна України (орендодавець) укладено договір оренди державного майна N Д-1900. Предметом договору визначено передачу в строкове платне володіння та користування цілісного майнового комплексу державного підприємства "СМВЦ", в т. ч. зазначеної будівлі.
Згідно з п. 5 договору орендар (відповідач) зобов'язував своєчасно здійснювати капітальний і поточний ремонт орендованих основних фондів (нерухомості), що відповідає вимогам п. 2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ).
Наприкінці жовтня 1997 року спеціалістами Держкомбуду України, Науково-дослідного інституту будівельних конструкцій та КиївЗНДІЕП здійснено обстеження технічного стану будівлі "Спортивний медико-відновлювальний центр", про що складено акт від 23.10.97. В акті зазначено, що експлуатаційна якість споруди незадовільна, покрівля протікає, штукатурка руйнується, облицювальна плитка відпала, ряд конструкцій та приміщень потребують невідкладного ремонту із-за наявності зовнішніх тріщин в стінах. Основними причинами незадовільного технічного стану приміщень визначено відсутність проведення необхідних ремонтно-відновлювальних робіт з підтримання експлуатаційної придатності споруди.
Отже, відповідачем по суті протягом більш ніж дворічного терміну використання орендованої будівлі не виконувались передбачені п. 5.3 договору зобов'язання щодо своєчасного здійснення поточного ремонту, тобто допущено пошкодження, псування орендованого майна.
Відповідно до державних будівельних норм та нормативів (СНІП) своєчасність здійснення поточного ремонту будівлі передбачає постійне вжиття невідкладних комплексних заходів (виконання робіт) щодо недопущення пошкодження та руйнації будівлі, відновлення та підтримання її в технічно справному стані, виявлення та негайне усунення недоліків, які можуть спричинити експлуатаційну непридатність чи настання аварійного стану споруди.
Цілком очевидною вважається нагальна необхідність проведення поточного чи капітального ремонту за умов наявності таких явних дефектів будівлі, як протікаюча покрівля, зовнішні тріщини стін, деформовані під впливом природних факторів (атмосферні опади тощо) внутрішні стіни, стеля приміщень та облицювання фасаду споруди. Зважаючи на це, вжитий в п. 5.3 договору термін "своєчасність" у відновленні до ремонту будівлі означає постійну, без обмеження певними часовими рамками (періодами, етапами тощо), необхідність здійснення ремонтно-відновлювальних робіт в міру виявлення дефектів, тобто за умов фактичного погіршення технічноексплуатаційних характеристик споруди. З огляду на наведене, невстановлення в договорі періодичності здійснення ремонту не є випадковим, а тим більше помилковим упущенням. Адже, в іншому разі, за умов раптового виникнення технічно-будівельних дефектів, очікування встановленого договором моменту здійснення ремонту за певних обставин (несприятливі погодні фактори тощо) взагалі може призвести до непередбачуваних негативних наслідків, не виключаючи навіть частково чи повну руйнацію будівлі.
Фактична констатація актом від 23.10.97 незадовільного передаварійного технічного стану орендованої споруди, обумовленого тривалою бездіяльністю орендаря (непроведення необхідних ремонтно-відновлювальних робіт), з достовірністю вказує на свідоме невиконання ним своїх зобов'язань, закріплених п. 5.3 договору оренди від 17.05.96, ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ).
Посилання заявника на відсутність отримання ним акта від 23.10.97 про стан будівлі не приймаються до уваги, оскільки не означають його необізнаності з дійсним незадовільним станом будівлі.
Тим більше, що всі зафіксовані в акті дефекти мають очевидний характер, тобто були відомі орендарю, проте не були своєчасно усунені.
Недоречними визнаються доводи відповідача щодо необхідності проведення ремонту орендодавцем згідно з ст. 264 ЦК України ( 1540-06 ), оскільки в даній правовій ситуації діє передбачене цією нормою законодавче застереження щодо можливості врегулювання питання здійснення капітального ремонту власне договором оренди, а проведення поточного ремонту взагалі відноситься до обов'язків орендаря (ст. 265 ЦК України).
Обстеження орендованої будівлі без відома орендаря не спростовує достовірність викладених в акті від 23.12.97 відомостей, оскільки він (акт) складений фахівцями незаінтересованої установи спеціально уповноваженого державного органу в сфері будівництва та архітектури.
Твердження заявника про здійснення та закінчення ремонту орендованої споруди на час розгляду спору за договором підряду від 24.09.98 N 25, як підстава залишення позову без розгляду, не заслуговують на увагу, так як всупереч вимогам ст. 33 АПК України ( 1798-12 ) ним не доведено виконання вказаного договору в повному обсязі, а значить, і фактичне здійснення ремонту.
Зокрема, відсутні акт прийняття-передачі виконаних робіт, як належний правовстановлюючий документ, складання якого передбачено п. п. 3 та 3.2 договору від 24.09.98, та докази сплати винагороди виконавцю робіт.
Доданий відповідачем документ довідково-фінансового характеру з розшифровкою вартості окремих робіт та інших витрат не підтверджує виконання ремонту, так як не підписаний та не затверджений замовником в належній формі, тобто свідчить про неприйняття ремонтних робіт від підрядника. Наявна ж печатка з найменуванням відповідача та відповідний підпис лише засвідчують вірність копії зазначеної довідки.
Таким чином, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 106-108 АПК України ( 1798-12 ), судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов ПОСТАНОВИЛА:
Рішення від 02.12.98 ( v_117800-98 ) Вищого арбітражного суду України у справі N 5/117 залишити без змін.
Надруковано: "Вісник Вищого арбітражного суду України", N 2, 1999 р.