ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2004 Справа N 38/247
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.10.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Остапенка М.І. (головуючий), Харченка В.М., Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представника позивача - Демченка І.П.
касаційну скаргу ДП "Укркомунобслуговування"
на постанову від 28.08.2003 Київського апеляційного господарського суду
у справі N 38/247 господарського суду м. Києва
за позовом ДП "Укркомунобслуговування"
до СПД - Торчінського С.М.
про розірвання договору оренди
в судове засідання представник відповідача не з'явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2003 року державне підприємство "Укркомунобслуговування" звернулося з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - Торчінського С.М. про розірвання договору оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 24 від 01.06.2002.
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.05.2003 у справі N 38/247 позов задоволено. Розірвано договір на оренду нежитлового приміщення від 01.06.2002, укладений між ДП "Укркомунобслуговування" та СПД - Торчінським С.М.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2003, за тією ж справою, вищезазначене рішення суду скасовано. В позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 28.08.2003, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Свої вимоги мотивує тим, що апеляційним судом порушені норми матеріального права, зокрема ст. 6 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ), ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ), а також вимоги Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ).
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування Київським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено, апеляційним судом, і це відповідає наявним матеріалам справи, 01.06.2002 між сторонами у справі був укладений договір оренди нежитлового приміщення площею 36,0 кв. м, яке розташоване у місті Києві по вул. Димитрова, 24 для використання під офіс строком з 01.06.2002 по 01.01.2005. Відповідно до умов зазначеного договору, відповідач зобов'язався за свій рахунок провести протипожежні заходи, утримувати орендоване приміщення в порядку, передбаченому санітарними нормами та пожежною безпекою та зобов'язався за власний рахунок застрахувати орендоване приміщення.
Відмовляючи в позові, апеляційний суд обґрунтовано не надав правової значимості посиланням позивача на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди. При цьому суд правильно виходив з того, що сторони не встановлювали конкретний строк виконання вищенаведених умов договору, тоді як для їх виконання відповідачу необхідний певний строк. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснювались відповідні протипожежні заходи з метою приведення орендованого приміщення в належний протипожежний стан і що у цьому зв'язку йому було надано дозвіл Управління пожежної безпеки в м. Києві Державного департаменту пожежної безпеки на початок роботи в орендованому приміщенні.
Крім того, апеляційним судом було встановлено, що на виконання умов договору оренди, 19.03.2003 відповідач уклав з АТ "Українська пожежно-страхова компанія" договір страхування майна N 1885, відповідно до якого відповідачем застраховано орендоване приміщення, а платіжним дорученням N 31 від 18.03.2003 оплачено страховий внесок, тобто договір страхування є діючим, і та обставина, що орендоване приміщення було застраховано тільки 19.03.2003 у даному випадку не може бути достатнього підставою для розірвання договору оренди, оскільки зазначений договір оренди також не передбачає конкретних строків страховки орендованого майна відповідачем.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що відповідачем самовільно здійснено переобладнання та перепланування орендованого приміщення також були предметом судового дослідження в суді апеляційної інстанції і обґрунтовано не прийняті ним до уваги, оскільки відповідач, згідно до умов укладеного договору, зобов'язаний своєчасно здійснювати капітальний та поточний ремонт орендованого приміщення за свій рахунок, а зазначені дії відповідача свідчать про те, що він здійснював поточний ремонт приміщення, для використання його під офіс, відповідно до умов спірного договору оренди.
Таким чином постанова апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог, є такою, що прийнята з урахуванням всіх фактичних обставин справи, а тому підстав для її скасування не вбачається.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДП "Укркомунобслуговування" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2003 у справі N 38/247 залишити без змін.