Відповідно до ст. 33 ( 1798-12 ) зазначеного кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 65 ГПК України ( 1798-12 ) з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду у суді першої інстанції, як зокрема: викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково (п. 3); зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо), витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження (п. 4); вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою (п. 7); вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи (п. 8); вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи (п. 11).
Відповідно до ст. 86 ч. 2 п. 5 цього кодексу ( 1798-12 ) вказівки на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом, зазначаються в ухвалі суду. Однак ця норма не передбачає можливості оскарження такої ухвали.
Статтею 64 зазначеного кодексу ( 1798-12 ) визначено, що суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні, ухвала надсилається також іншим підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, у випадках, коли від них витребуються документи, відомості та висновки або їх посадові особи викликаються до господарського суду, ця ухвала виноситься з додержанням вимог статті 86 цього Кодексу. Однак ст. 64 ГПК України не передбачає можливості оскарження такої ухвали.
Крім того, з доводів касаційної скарги не вбачається що особа що її подала зверталась до суду першої інстанції у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) із заявами чи клопотаннями на реалізацію свого права визначеного ст. 22 цього кодексу щодо своєї участі у господарських засіданнях місцевого господарського суду, як і не вбачається що цим судом не вирішено таких заяв чи клопотань відповідно до приписів зазначеного кодексу.
За вказаних обставин відмова у прийнятті апеляційної скарги та її повернення оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції, поданої на процесуальний документ суду що за процесуальним законом не може бути оскаржений, не є відмовою у здійсненні правосуддя, як про це зазначається у касаційній скарзі, оскільки не обмежує право осіб - учасників судового процесу на справедливий судовий розгляд спору.
Така ж правова позиція і Верховного Суду України, викладена у постанові від 18.10.2005 р. у справі N 26/344.
Крім того, особа що подала касаційну скаргу посилається в ній на ту обставину, що Київський апеляційний господарський суд в порушення приписів п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 01.11.1996 р. N 9 ( v0009700-96 ) відмовив їй у задоволені касаційної скарги (а.с.3 касаційної скарги третій абзац). Однак вказані посилання не підтверджуються оскаржуваною ухвалою та не ґрунтуються на фактичних обставинах.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
Перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права за результатами перевірки у касаційному порядку встановлено, що судом апеляційної інстанції правильно застосовані норми процесуального права, що регулюють спірні відносини, а тому прийнята ним ухвала скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 1, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сучасні деревообробні технології" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2006 р. у справі N 9/47 Господарського суду Чернігівської області залишити без змін.
Головуючий Г.Кравчук
Судді Г.Мачульський В.Шаргало