ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.08.2004 Справа N 2-8/14117-2003
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 14.10.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
Михайлюка М.В.
суддів: Невдашенко Л.П., Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності Мостового Ю.В., м. Миколаїв
на постанову від 26.12.2003 Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі господарського суду N 2-8/14117-03 Автономної Республіки Крим
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності Мостового Ю.В., м. Миколаїв
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МНД", м. Ялта
про розірвання договору оренди та виселення
за участю представників сторін:
від позивача - Нізяєва Л.А., Юрченко О.А., Чернобай О.В., Васильченко О.П.
від відповідача - не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні 30.06.2004 оголошувалася перерва до 18.08.2004.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05-11.11.2003 задоволено позов Суб'єкта підприємницької діяльності Мостового Ю.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "МНД" про розірвання договору оренди комунального майна та виселення; розірвано договір оренди комунального майна N 473 від 17.04.98 на не житлове приміщення по вул. Київській, 70 в м. Ялті з Товариством з обмеженою відповідальністю "МНД"; виселено ТОВ "МНД" з орендованого приміщення; стягнуто з ТОВ "МНД" на корить позивача судові витрати.
Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідач, зазначає суд, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства неналежним чином виконує зобов'язання за договором.
Згідно ст. 269 ЦК УРСР ( 1540-06 ) наймодавець має право вимагати дострокового розірвання договору найму в судовому порядку у випадках, якщо наймач користується майном не відповідно до договору або призначення майна, навмисно або з необережності погіршує стан майна.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.12.2003 скасовано рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05-11.11.2003. В позові суб'єкту підприємницької діяльності Мостовому Ю.В. відмовлено.
Обґрунтовуючи постанову, апеляційний суд посилається на те, що позивачем не надано договорів суборенди або інших доказів надання орендованого приміщення в суборенду. Також не надано доказів перепланування відповідачем орендованих приміщень та погіршення стану орендованого майна.
Оскаржуючи постанову апеляційної інстанції скаржник просить її скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін посилаючись на те, що при винесенні постанови апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 161, 162, 269 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ).
Судом апеляційної інстанції, зазначає скаржник, при розгляді справи не досліджено вимоги позовної заяви в частині порушення відповідачем п. 3.4.2 та п. 3.4.5 Договору в яких зазначено, що відповідач використовує майно тільки в цілях та режимі, які визначені умовами договору та відповідач зобов'язаний утримувати та експлуатувати майно в належному стані.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між Представництвом Фонду майна Автономної Республіки Крим в м. Ялті та Товариством з обмеженою відповідальністю "МНД" укладено договір оренди N 473 від 17.04.1998. Об'єктом оренди є нежиле приміщення, площею 515,7 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Ялта, вул. Київська, 70, літ. "А" "а", а1, а2, Б, В, Г, Д, Ж, З, І, К, Л. Строк дії договору до 17.04.2008 р.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що на даний час власником об'єкту оренди є приватний підприємець Мостовий Ю.В. на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради N 381 (9) від 11.09.2003 та свідоцтва права власності на нерухоме майно від 24.09.2003.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) у разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника, тобто в даній час приватний підприємець Мостовий Ю.В. є орендодавцем по договору від 17.04.1998.
Згідно п.п. 3.4.2, 3.4.5, 3.4.13 договору орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно тільки в цілях і режимі, визначених умовами договору, утримувати та експлуатувати майно в належному стані, не виконувати ніяких змін майна (включаючи переобладнання, перепланування та інш.) без згоди орендодавця.
Скаржник зазначає, що орендарем порушено умови договору оренди, зокрема орендоване майно передано в суборенду без згоди орендодавця, здійснено перепланування та переобладнання приміщення без згоди орендодавця, значне погіршення орендованого майна, майно використовується не за призначення.
Пунктом 8.4 договору передбачено, що передача орендарем майна в суборенду допускається виключно із згоди орендодавця.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в порушення вимог п. 8.4 договору частина орендованого приміщення передана орендарем - ТОВ "МНД" в суборенду ТОВ фірмі "Компас" без згоди орендодавця.
Крім того, орендарем значно погіршено орендоване майно, зокрема, склад літ. К зруйновано знову ж таки без згоди орендодавця.
Господарський суд Автономної Республіки Крим дійшов обґрунтованого висновку, що проведене орендарем перепланування та переобладнання орендованого приміщення здійснювалося без згоди орендаря, що підтверджується заключенням судово-технічної експертизи.
Відповідно до ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідач в порушення умов договору та вимогам чинного законодавства неналежним чином виконував зобов'язання за договором.
Згідно ст. 269 ЦК УРСР ( 1540-06 ) наймодавець може пред'явити вимогу про дострокове розірвання договору в судовому порядку у випадках, коли наймач користується майном не відповідно до договору або призначення майна, навмисно або з необережності погіршує стан майна.
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені доводи позивача та заперечення відповідача, досліджені угоди, що укладалися орендарем і надана цим угодам оцінка.
За таких обставин, колегія суддів вважає постанову Севастопольського апеляційного господарського суду помилковою, а тому підлягаючу скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.12.2003 у справі N 2-8/14117-2003 скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05-11.11.2003 залишити без змін.