Ст. 27. Закону ( 2163-12 ) визначає термін дії зобов'язань покупця за договором купівлі-продажу, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, який не повинен перевищувати п'яти років. Таким чином, господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що положення договору N 157 щодо збереження профілю магазину впродовж не менше десяти років суперечить п.2 ст. 27 Закону, і після сплину п'яти років не може бути підставою для його розірвання

Чинна редакція, діє з 2003-12-09

Згідно зі ст. 60 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) недійсна частина угоди не тягне за собою недійсність інших її частин, оскільки можна припустити, що угода була б укладена і без включення її недійсної частини.

Встановивши, що зміст договору суперечить чинному законодавству, господарський суд, згідно з п.2 Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999 р. N 02-5/111 ( v_111800-99 ) та керуючись ч.1 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ), може за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю, або частково.

Оскільки у п.5.2 Договору N 365 сторони не узгодили строк, протягом якого Магазин не має права змінювати профіль об'єкта приватизації, відповідно до вимог п.2 ст. 27 Закону ( 2163-12 ), тому господарські суди на підставі ст. 48, 60 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) правомірно визнали недійсним п.5.2 Договору N 365.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ).

Фонд не заперечує відсутність доказів про невиконання чи неналежне виконання Магазином умов договорів N 157 та 365.

На час розгляду справи в господарському суді профіль діяльності Магазину не змінився, тому апеляційний суд прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав, передбачених п.2 ст. 27 та п.5 ст. 29 Закону ( 2163-12 ) щодо розірвання договорів N 157 та 365 та застосування до Магазину санкцій у вигляді штрафу.

Таким чином, висновки Вищого господарського суду України щодо неповного встановлення судами всіх обставин справи та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права помилкові.

За таких обставин, незаконна постанова суду касаційної інстанції підлягає скасуванню, а законна і обгрунтована постанова апеляційного суду має залишитися в силі.

Керуючись ст. 111-17, 111-18, 111-19, 111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата ПОСТАНОВИЛА:

касаційну скаргу ТОВ "Магазин "Молоко" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 24.07.2003 р. скасувати, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2003 р. залишити в силі.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.