Цим Законом визнаються кредиторською заборгованістю Державного бюджету України виплати, встановлені статтею 57 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) в частині (далі по тексту - виплати):
абзаци восьмий та десятий частини першої - у повному обсязі, що не були нараховані або не були виплачені;
абзац перший частини четвертої - у повному обсязі оплати, якщо вона здійснювалася самими працівниками, а не за рахунок відповідного бюджету.
Кредиторська заборгованість визнається за весь період, коли фінансування виплат зупинялося законом про державний бюджет на відповідний рік.
Кредиторська заборгованість Державного бюджету України визнається також у випадках, якщо виплати проводилися відповідним місцевим бюджетом у період, коли законом про державний бюджет вони зупинялися або проводилися відповідним місцевим бюджетом за рішенням суду.