Ст. 3. Принципи рейтингової діяльності

Чинна редакція, діє з 2024-09-19

1. Принципами, на яких ґрунтується рейтингова діяльність, є:

1) законодавче визначення умов провадження рейтингової діяльності;

2) добровільність визначення, оновлення, призупинення, відкликання рейтингу (крім випадків, передбачених законодавством);

3) об’єктивність визначення, оновлення, призупинення, відкликання рейтингу;

4) незалежність рейтингового агентства від будь-якого зовнішнього чи внутрішнього впливу під час провадження рейтингової діяльності;

5) самостійність визначення рейтингу;

6) публічність рейтингів (крім приватних рейтингів), визначених рейтинговим агентством;

7) дотримання принципів ділової етики;

8) колегіальність прийняття рішень щодо визначення, оновлення, призупинення, відкликання рейтингу;

9) відповідальність рейтингового агентства за порушення профільного законодавства;

10) державне регулювання рейтингової діяльності та нагляд за її провадженням.

2. У своїй діяльності рейтингові агентства керуються власно розробленими рейтинговими методологіями, що ґрунтуються на принципах, передбачених частиною першою цієї статті.

3. НКЦПФР або будь-які інші органи державної влади не повинні втручатися у зміст визначених рейтингів або рейтингових методологій.

4. Користувачі рейтингу під час використання рейтингу мають брати до уваги принцип суб’єктивності визначеного рейтингу та/або прогнозу рейтингу, відповідно до якого визначений рейтинг (прогноз рейтингу) є суб’єктивним судженням рейтингового агентства, а також застосовувати принцип об’єктивності використання рейтингів, відповідно до якого такі користувачі:

1) застосовують скептичне ставлення до рейтингу;

2) уникають механічного покладання на рейтинг.

5. Кабінет Міністрів України, НКЦПФР, Національний банк України, інші органи державної влади не можуть використовувати посилання на кредитні рейтинги у своїх нормативних актах у спосіб, що може призвести до механічного покладання на кредитні рейтинги та/або покладання виключно на кредитні рейтинги.

6. Кабінет Міністрів України, НКЦПФР, Національний банк України, інші органи державної влади на постійній основі переглядають законодавство з метою виявлення положень, що можуть спричинити випадки механічного покладання на кредитні рейтинги та/або покладання виключно на кредитні рейтинги, та вживають усіх можливих заходів для запобігання таким покладанням за умови, що були визначені та запроваджені відповідні альтернативні способи оцінювання кредитних ризиків.