1. На посаду державного реєстратора прав на нерухоме майно може бути призначена особа з вищою юридичною освітою, яка пройшла стажування в органах державної реєстрації прав протягом шести місяців, склала кваліфікаційний іспит, отримала свідоцтво державного реєстратора прав та печатку встановленого зразка, які видаються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
1. Орган державної реєстрації прав:
2. Державний реєстратор прав у межах своїх повноважень:
1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації;
здійснює державну реєстрацію прав власності, інших речових прав на нерухомість, їх обмежень, правочинів щодо нерухомого майна або відмовляє в такій реєстрації;
2) забезпечує ведення Державного реєстру прав;
присвоює в установленому законом порядку кадастровий номер об'єкту нерухомого майна;
3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом;
скасовує в установленому законом порядку державну реєстрацію прав та кадастровий номер у разі поділу, об'єднання чи знищення об'єкта нерухомого майна;
4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна;
встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законів та інших нормативно-правових актів, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на об'єкт нерухомого майна, наявності інших підстав для державної реєстрації прав або відмови в такій реєстрації;
5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні дані;
веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна, речові права на які зареєстровані у Державному реєстрі прав;
надає відомості та витяги з Державного реєстру прав або відмовляє у наданні таких у встановлених цим Законом випадках;
видає свідоцтво, яке підтверджує реєстрацію права власності на нерухомість та містить кадастровий номер;
видає документ установленого зразка про реєстрацію інших речових прав, обмежень речових прав.
3. Державний реєстратор прав не має права приймати рішення про реєстрацію речових прав на своє ім'я і від свого імені, на ім'я свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). У такому разі реєстрація проводиться іншим державним реєстратором прав місцевого органу державної реєстрації прав.
4. Державний реєстратор прав самостійний у прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та відмову в такій реєстрації і здійснює повноваження тільки відповідно до закону. Дії державного реєстратора прав щодо державної реєстрації прав або відмови в такій реєстрації можуть бути оскаржені до суду.
5. Свідоцтво, яке підтверджує реєстрацію права власності на нерухоме майно, видається за підписом державного реєстратора прав, який прийняв рішення про реєстрацію.
6. Документ про реєстрацію інших речових прав, обмежень речових прав видається за підписом державного реєстратора прав, який здійснив реєстрацію прав.