Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є:
1. Державна реєстрація прав проводиться на підставі:
державний акт на право власності на земельну ділянку у випадках, визначених законом; { Абзац другий статті 19 в редакції Закону N 1066-VI ( 1066-17 ) від 05.03.2009 }
1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;
нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна;
2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;
договір про приватизацію майна державних підприємств;
3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;
договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку;
4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;
нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна;
5) рішень судів, що набрали законної сили;
свідоцтво про право на спадщину;
6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя;
2. Державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі:
свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів;
1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном;
свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду;
2) рішень судів, що набрали законної сили;
рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва;
3) постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно;
акти прийому нерухомого майна до експлуатації;
4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом;
договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно;
5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;
рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили;
6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом;
інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.
7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.