1. Реєстрація заяв і запитів, пов’язаних з проведенням державної реєстрації прав та наданням інформації з Державного реєстру прав, проводиться в базі даних про реєстрацію заяв і запитів.
1. На кожний об’єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна.
{ Частина перша статті 13 в редакції Закону N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 }
2. Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про:
2. Заява і запит реєструються у базі даних Державного реєстру прав, якщо заявником додержані вимоги, встановлені цією статтею та статтями 16 і 17 цього Закону.
1) нерухоме майно;
2) право власності та суб’єкта (суб’єктів) цього права;
3) інші речові права та суб’єкта (суб’єктів) цих прав;
4) обтяження прав на нерухоме майно та суб’єкта (суб’єктів) цих обтяжень.
У разі відсутності відкритого на об’єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб’єкта (суб’єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб’єкта (суб’єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, коли така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.
Після відкриття на об’єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб’єкта (суб’єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб’єкта (суб’єктів) цих обтяжень переносяться до такого розділу.
3. Невід’ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних заяв та реєстраційні справи.
4. Порядок ведення Державного реєстру прав визначає Кабінет Міністрів України.