1. Рішення про реформування друкованого засобу масової інформації медіа та редакції приймається їх засновниками (співзасновниками) за участю трудового колективу.
Трудовий колектив редакції має пріоритетне право у визначенні способу реформування.
2. Протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом трудовий колектив редакції на загальних зборах, на яких присутні не менш як три чверті загальної кількості штатних працівників, приймає рішення щодо своєї участі у реформуванні друкованого засобу масової інформації медіа та редакції і подає засновникам (співзасновникам) пропозицію стосовно способу реформування.
3. Засновники (співзасновники) друкованого засобу масової інформації медіа та редакції у місячний строк після надходження пропозиції трудового колективу редакції приймають рішення про реформування та про спосіб реформування, яке доводиться до відома трудового колективу та надсилається центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сферах, для внесення до Зведеного переліку об’єктів реформування та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації.медіа.
4. У разі якщо трудовий колектив редакції не повідомив про свою участь у реформуванні протягом строку, визначеного частиною другою цієї статті, засновники (співзасновники) відповідного друкованого засобу масової інформації медіа та редакції приймають рішення про реформування самостійно.
5. Рішення засновників (співзасновників) про реформування друкованих засобів масової інформації медіа та редакцій у місячний строк з дня його прийняття публікується у відповідному друкованому засобі масової інформації.медіа.
6. Спори між засновниками (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації медіа та редакції і трудовим колективом редакції зазначеного друкованого засобу масової інформації медіа щодо способу реформування вирішуються у судовому порядку.