Роботодавець зобов’язаний працевлаштувати безробітного протягом 30 календарних днів після закінчення навчання на строк не менше ніж один рік із встановленою заробітною платою у розмірі не менше двох мінімальних заробітних плат.
У разі відмови працевлаштовувати безробітного або звільнення особи до закінчення річного строку з дня працевлаштування (крім випадків звільнення відповідно до пункту 7 частини першої статті 36, статті 38 або пункту 2 частини першої статті 40 (виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв’язку із станом здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи), а також пунктів 3, 4, 5, 7, 8 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України) сума витрат на професійне навчання відшкодовується роботодавцем у повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.