1. Система реабілітації складається із суб’єктів реабілітації, їхніх прав та обов’язків, відносин між ними, урегульованих законодавством, а також визначених законодавством вимог, протоколів та нормативів надання реабілітаційної допомоги.
2. Система реабілітації ґрунтується на біопсихосоціальній моделі обмеження повсякденного функціонування, реабілітаційній стратегії охорони здоров’я та Міжнародній класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я.
3. Біопсихосоціальна модель характеризує обмеження повсякденного функціонування як результат взаємодії особи з навколишнім середовищем, зокрема фізичних, психологічних та середовищних чинників, з метою забезпечення здатності особи підтримувати максимально високий рівень здоров’я та благополуччя, а також максимально ефективно функціонувати в суспільстві.
4. Реабілітаційна стратегія охорони здоров’я є окремою стратегією охорони здоров’я, головною метою якої є досягнення оптимального рівня функціонування особи у взаємодії з її навколишнім середовищем, соціальної інтеграції та незалежності, для чого використовуються інтегровані підходи до оптимізації участі, розбудови та зміцнення ресурсів особи, забезпечення сприятливості навколишнього середовища та залучення особи до взаємодії з її навколишнім середовищем.