Медико-соціальна експертиза щодо осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я.
Залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
{Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.12.2022 , № 4030-IX від 29.10.2024 }
Перша група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності особи з інвалідністю та обсягів потреби в постійному догляді, допомозі або диспансерному нагляді.
Документи особи з обмеженнями повсякденного функціонування направляються для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю" у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані.
Підгрупа А першої групи інвалідності встановлюється особам з виключно високим ступенем стійкого обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного догляду, допомоги інших осіб або диспансерного нагляду, які фактично не здатні до самообслуговування.
{Частина друга статті 7 в редакції Законів № 1053-IX від 03.12.2020 , № 4030-IX від 29.10.2024 }
Підгрупа Б першої групи інвалідності встановлюється особам з високим ступенем стійкого обмеження життєдіяльності, значною залежністю від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій, які частково здатні до виконання окремих видів самообслуговування.
Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії першого, другого та інших рівнів відповідно до розподілу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Дітям інвалідність встановлюється лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я у порядку, визначеному законодавством.
{Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4030-IX від 29.10.2024 }
Дитина направляється лікуючим лікарем до лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я для підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення категорії "дитина з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю підгрупи А".
Рішення медико-соціальної експертної комісії з мотивувальною частиною (обґрунтуванням такого рішення) надається особі.
Лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров’я встановлює дитині категорію "дитина з інвалідністю", а дитині з виключно високим ступенем стійкого обмеження життєдіяльності та з надзвичайною залежністю від постійного догляду, допомоги інших осіб або диспансерного нагляду, яка фактично не здатна до самообслуговування, - категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А".
{Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4030-IX від 29.10.2024 }
Максимальні строки прийняття рішення за результатами медико-соціальної експертизи визначаються Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4030-IX від 29.10.2024 }
Перелік підстав, за яких засідання медико-соціальної експертної комісії проводяться в дистанційному форматі або організовуються виїзні засідання медико-соціальної експертної комісії, або рішення медико-соціальної експертної комісії приймаються заочно, визначається Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4030-IX від 29.10.2024 }
Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Перша група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від міри втрати здоров'я особи з інвалідністю та обсягів потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або диспансерному нагляді.
До підгрупи А першої групи інвалідності належать особи з виключно високою мірою втрати здоров'я, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування.
До підгрупи Б першої групи інвалідності належать особи з високою мірою втрати здоров'я, значною залежністю від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій і які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.
Особам у віці до 18 років лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я встановлюється категорія "дитина з інвалідністю", а особам у віці до 18 років з виключно високою мірою втрати здоров'я та з надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування, - категорія "дитина з інвалідністю" підгрупи А.
Медико-соціальні експертні комісії визначають:
групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності;
види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров'я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною);
{Абзац третій частини статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2249-VIII від 19.12.2017 }
причинний зв'язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою;
ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання;
ступінь втрати здоров'я, групу інвалідності, причину, зв'язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи, військової агресії Російської Федерації проти України;
{Абзац третій частини статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2980-IX від 20.03.2023 }
медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.
{Абзац сьомий частини статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1848-IX від 02.11.2021 }
Медико-соціальні експертні комісії:
встановлюють компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації;
складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються реабілітаційні заходи і строки їх виконання, та здійснюють контроль за повнотою та ефективністю виконання цієї програми;
вивчають виробничі, медичні, психологічні, екологічні, соціальні причини виникнення інвалідності, її рівня і динаміки та беруть участь у розробленні комплексних заходів щодо профілактики і зниження рівня інвалідності серед повнолітніх осіб, удосконалення реабілітаційних заходів;
забезпечують своєчасний огляд (переогляд) повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров’я, осіб з інвалідністю. У разі якщо особа, яка звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров’я згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, огляд (переогляд) проводиться за місцем її проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров’я, в яких така особа перебуває на лікуванні;
{Абзац п’ятий частини статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2318-VIII від 13.03.2018 ; в редакції Закону № 4030-IX від 29.10.2024 }
вносять до централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про осіб, які пройшли медико-соціальну експертизу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
{Абзац шостий частини тринадцятої статті 7 в редакції Закону № 4030-IX від 29.10.2024 }
Лікарсько-консультативні комісії закладів охорони здоров’я:
визначають наявність стійкого розладу функцій організму дитини та відповідно можливі обмеження її життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем;
складають (коригують) та затверджують індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження дитини з інвалідністю, обмеженням життєдіяльності, в якій визначаються реабілітаційні заходи і строки їх виконання, проведення, та здійснюють контроль за повнотою та ефективністю виконання цієї такої програми;
надають консультативну допомогу з питань реабілітації та дітей з інвалідністю, стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду або допомоги дітям з інвалідністю;за ними;
забезпечують своєчасний огляд (переогляд) дітей з порушеннями стану здоров'я та дітей з інвалідністю.
забезпечують своєчасний огляд (переогляд) дітей з обмеженнями повсякденного функціонування і дітей з інвалідністю та за результатами огляду (переогляду) вносять інформацію про дітей з інвалідністю до централізованого банку даних з проблем інвалідності.
Медико-соціальні послуги з огляду повнолітніх осіб і послуги Послуги лікарсько-консультативних комісій з огляду дітей надаються безоплатно.
Положення про порядок, умови та критерії встановлення дітям інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я та положення про індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково). Особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров’я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду.
Дитина може бути направлена на оцінювання повсякденного функціонування особи не раніше ніж за два місяці до досягнення нею 18-річного віку. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства та в інших випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, зазначаються дві причини інвалідності.
{Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом № 1590-VII від 04.07.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2249-VIII від 19.12.2017 ; в редакції Закону № 2318-VIII від 13.03.2018 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2864-IX від 12.01.2023 }
Особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання, а також особам з інвалідністю, у яких строк повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (оцінювання повсякденного функціонування особи) (безстроково).
Порядок проведення переогляду з метою підвищення групи інвалідності і вичерпний перелік анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (оцінювання повсякденного функціонування особи) (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище першої групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам проводиться на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров’я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду.
{Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом № 1590-VII від 04.07.2014 }
Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов’язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Під час проведення експертизи на засіданні медико-соціальної експертної комісії за заявою особи може бути присутній її адвокат, законний представник або представник за довіреністю та/або лікар або фахівець з реабілітації у сфері охорони здоров’я, участь якого особа забезпечує самостійно. Заява в довільній формі має містити дані адвоката, законного представника або представника за довіреністю, а також добровільну згоду особи на розголошення її медичної інформації.
{Стаття 7 в редакції Закону № 4213-VI від 22.12.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1590-VII від 04.07.2014 , № 2249-VIII від 19.12.2017 , № 2318-VIII від 13.03.2018 , № 1053-IX від 03.12.2020 , № 1848-IX від 02.11.2021 , № 2864-IX від 12.01.2023 , № 2980-IX від 20.03.2023 , № 4030-IX від 29.10.2024 ; в редакції Закону № 4170-IX від 19.12.2024 }
{Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом № 4030-IX від 29.10.2024 }
Особа, її адвокат, законний представник або представник за довіреністю має право самостійно здійснювати відео-, аудіофіксацію засідання медико-соціальної експертної комісії щодо такої особи з використанням технічних засобів.
{Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом № 4030-IX від 29.10.2024 }
Запис може бути долучений до матеріалів, що подаються у разі оскарження прийнятого рішення.
{Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом № 4030-IX від 29.10.2024 }
Особа, її адвокат, законний представник або представник за довіреністю має право за допомогою власних технічних засобів здійснювати фотофіксацію документів, що формуються медико-соціальною експертною комісією в рамках розгляду справи особи.
{Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом № 4030-IX від 29.10.2024 }
У разі незгоди з рішенням медико-соціальної експертної комісії першого рівня особа має право подати протягом одного місяця після одержання висновку письмову скаргу до медико-соціальної експертної комісії другого рівня. Медико-соціальна експертна комісія першого рівня, яка проводила експертизу, у триденний строк після надходження відповідної скарги надсилає всі наявні документи на розгляд до медико-соціальної експертної комісії другого рівня, яка протягом одного місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд особи і приймає відповідне рішення.
{Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом № 4030-IX від 29.10.2024 }
Рішення медико-соціальної експертної комісії другого рівня може бути оскаржено протягом одного місяця до органу, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
{Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом № 4030-IX від 29.10.2024 }
Рішення медико-соціальної експертної комісії може бути скасовано в рамках оскарження медико-соціальною експертною комісією вищого рівня.
{Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом № 4030-IX від 29.10.2024 }
Рішення медико-соціальної експертної комісії може бути оскаржено до суду в установленому законодавством порядку.
{Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом № 4030-IX від 29.10.2024 }
Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії визначається Положенням про медико-соціальну експертизу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом № 4030-IX від 29.10.2024 }
Порядок, підстави та строки позбавлення голови і членів медико-соціальної експертної комісії членства в комісіях будь-якого рівня та права виконувати відповідні функції (проводити медико-соціальну експертизу) визначаються Положенням про медико-соціальну експертизу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
{Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом № 4030-IX від 29.10.2024 }
{Стаття 7 в редакції Закону № 4213-VI від 22.12.2011 }