Індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю розробляється на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) відповідно до Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю медико-соціальною експертною комісією, для дітей з інвалідністю - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я з обов’язковим залученням особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або її законного представника та з урахуванням інтересів, потреб особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або її законного представника. Визначення конкретних обсягів, методів і термінів проведення реабілітаційних заходів, які повинні бути здійснені стосовно особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, кошторис витрат за рахунок бюджетних коштів чи загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також контроль за виконанням індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю в межах своїх повноважень здійснюють медико-соціальні експертні комісії (лікарсько-консультативні комісії закладів охорони здоров’я - стосовно дітей з інвалідністю), органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, служба зайнятості, реабілітаційні заклади, фахівці із соціальної роботи в громаді, розпорядники відповідних коштів.
{Частина перша статті 23 в редакції Законів № 1053-IX від 03.12.2020 , № 3911-IX від 21.08.2024 }
Обсяг реабілітаційних заходів, що передбачається індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю, не може бути меншим від передбаченого Державною типовою програмою реабілітації осіб з інвалідністю.
Індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю є обов’язковою для виконання особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними закладами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
{Частина третя статті 23 в редакції Закону № 3911-IX від 21.08.2024 }
Особа з інвалідністю (законний представник дитини з інвалідністю) має право відмовитися від будь-якого виду, форми та обсягу реабілітаційних заходів, передбачених її індивідуальною програмою реабілітації, або від усієї програми в цілому. Особа з інвалідністю (законний представник недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю) зобов’язана брати участь у виборі та погоджувати призначення конкретних допоміжних засобів реабілітації, медичних виробів, реабілітаційних послуг і санаторно-курортного лікування тощо в межах її індивідуальної програми реабілітації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
{Частина четверта статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4213-VI від 22.12.2011 , № 2249-VIII від 19.12.2017, № 1053-IX від 03.12.2020 - вводиться в дію з 30.12.2022 }
Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю, порядок її фінансування та реалізації затверджується Кабінетом Міністрів України.