Ст. 14. Створення та припинення діяльності реабілітаційних закладів

Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні · порівняння редакції від 2018-08-31 з редакцією від 2020-12-31

Абзаців змінено: 6, вилучено: 0, додано: 0, без змін: 2.

Реабілітаційні установи заклади в Україні створюються на основі державної, комунальної і приватної власності, а також шляхом об'єднання майна різних форм власності.

Порядок створення, реорганізації та ліквідації реабілітаційних установ закладів встановлюється законом.

Потреба в державних реабілітаційних установах закладах визначається відповідно до соціально-економічних і демографічних потреб України та її регіонів центральними органами виконавчої влади в межах своїх повноважень. Рішення про їх створення приймаються Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади.

{Частина третя статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012 }

Потребу в комунальних реабілітаційних установах закладах визначають місцеві органи виконавчої влади. Рішення про їх створення приймаються органами місцевого самоврядування.

Реабілітаційні установи, заклади, засновані на приватній власності (в тому числі власності громадських організацій), можуть надавати реабілітаційні послуги на професійній основі за рахунок власних коштів, залучених коштів або коштів державного чи місцевих бюджетів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Реабілітаційні установи заклади незалежно від свого статусу і відомчої підпорядкованості забезпечують якість реабілітації (абілітації) відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації, критеріїв і вимог до реабілітаційних заходів.

{Частину сьому статті 14 виключено на підставі Закону № 4213-VI від 22.12.2011 }

Закреслене — текст редакції від 2018-08-31, підкреслене — текст редакції від 2020-12-31. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2018-08-31 або 2020-12-31.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.