1. Аналіз ефективності здійснення ППП проводиться на підставі техніко-економічного обґрунтування здійснення ППП шляхом:
1) детального обґрунтування соціально-економічних та екологічних результатів здійснення ППП за результатами аналізу:
економічних та фінансових показників фінансової моделі реалізації ППП;
соціальних результатів реалізації ППП, включаючи поліпшення якості послуг та рівень забезпечення попиту товарами (роботами і послугами);
екологічних наслідків реалізації ППП з урахуванням можливого негативного впливу на стан довкілля;
2) визначення фіскальних наслідків здійснення ППП;
3) визначення форм, обсягу та умов надання підтримки здійснення ППП;
4) визначення технічних рішень і технічних вимог до здійснення ППП;
5) обґрунтування вищої ефективності проекту із залученням приватного партнера порівняно з реалізацією проекту без такого залучення шляхом проведення порівняльного аналізу ефективності проекту із залученням приватного партнера та без такого залучення;
6) виявлення видів ризиків здійснення ППП, їх оцінка та визначення форми управління ризиками;
7) визначення форми здійснення ППП та строку ППП;
8) визначення соціально-економічних та екологічних перспектив після закінчення строку дії договору ППП.
Оцінка впливу на довкілля провадження планованої діяльності, передбаченої проектом ППП або проектом ППП з допороговим значенням, здійснюється приватним партнером після підписання договору ППП відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
2. Аналіз ефективності здійснення ППП проводять:
1) щодо об’єктів державної власності - центральний або місцевий орган виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності, а якщо такий орган не визначено - уповноважений орган;
2) щодо об’єктів комунальної власності - виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, уповноважений відповідною радою, районною чи обласною радою, а якщо такий орган не визначено - виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради чи виконавчий апарат районної, обласної ради;
3) щодо об’єктів власності Автономної Республіки Крим - орган, уповноважений Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такий орган не визначено - Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
4) щодо майна господарських товариств публічного сектору разом з об’єктами державної власності, щодо яких такі господарські товариства є балансоутримувачами, або без таких об’єктів - орган господарського товариства публічного сектору, уповноважений на прийняття рішення про вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину;
5) щодо майна господарських товариств публічного сектору разом з об’єктами державної, комунальної власності, об’єктами власності Автономної Республіки Крим, щодо яких такі господарські товариства не є балансоутримувачами, - орган господарського товариства публічного сектору, уповноважений на прийняття рішення про вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину, спільно з органом, уповноваженим проводити аналіз ефективності здійснення ППП щодо відповідного об’єкта державної, комунальної власності, об’єкта власності Автономної Республіки Крим відповідно до пунктів 1-3 цієї частини;
6) щодо створюваних об’єктів ППП - відповідний орган, визначений пунктами 1-5 цієї частини, який здійснюватиме платежі на користь приватного партнера (у тому числі шляхом виплати плати за експлуатаційну готовність та співфінансування витрат приватного партнера, пов’язаних з будівництвом (новим будівництвом) об’єкта ППП) та/або набуватиме право власності на об’єкт ППП, а щодо проектів концесії - орган, визначений відповідно до пунктів 6 і 7 частини другої статті 5 Закону України "Про концесію".
Якщо у ППП братимуть участь кілька публічних партнерів, вони спільно проводять аналіз ефективності здійснення ППП.
3. Порядок проведення аналізу ефективності здійснення ППП визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
4. За результатами аналізу ефективності здійснення ППП складається один з таких висновків:
1) висновок про доцільність прийняття рішення про здійснення ППП;
2) висновок про недоцільність прийняття рішення про здійснення ППП.
Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП може містити перелік заходів, що мають бути здійснені до моменту оголошення конкурсу.
5. Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП щодо об’єктів державної власності підлягає погодженню з уповноваженим органом та іншими органами державної влади, визначеними у порядку проведення аналізу ефективності здійснення публічно-приватного партнерства, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП щодо об’єктів комунальної власності та майна, що належить Автономній Республіці Крим, підлягає погодженню уповноваженим органом, якщо відповідно до такого висновку передбачається надання підтримки здійснення ППП шляхом співфінансування за рахунок коштів державного бюджету або надання державних гарантій у формах, визначених пунктами 1, 2 і 5-7 частини першої статті 43 цього Закону, за умови що така підтримка фінансуватиметься за рахунок коштів державного бюджету.
Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП щодо майна господарських товариств публічного сектору підлягає погодженню з відповідним органом, що здійснює функції з управління корпоративними правами щодо таких господарських товариств, крім випадків, якщо таким органом є Кабінет Міністрів України. Якщо органом, що здійснює функції з управління корпоративними правами щодо таких господарських товариств, є Кабінет Міністрів України, висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП підлягає погодженню з уповноваженим органом, крім випадку, якщо аналіз ефективності здійснення ППП проводить уповноважений орган.
У разі якщо передбачається надання гранту для проекту ППП, донор (донори) може (можуть) залучатися до проведення аналізу ефективності здійснення ППП.
6. Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ППП, а в разі відмови в його погодженні - також і повідомлення про відмову у погодженні висновку з обґрунтуванням причин відмови, підлягає оприлюдненню на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти робочих днів після прийняття рішення про здійснення ППП або про недоцільність здійснення ППП у встановленому законодавством порядку, а також протягом п’яти робочих днів після погодження або відмови у погодженні висновку за результатами аналізу ефективності здійснення ППП.