1. Організацію та проведення публічних консультацій здійснює передбачений частиною другою цієї статті суб’єкт, що забезпечує формування державної політики, вирішення питання місцевого значення та/або є розробником відповідного проекту акта.
2. Суб’єктом проведення публічних консультацій відповідно до цього Закону є:
1) народний депутат України;
2) комітет Верховної Ради України;
3) Кабінет Міністрів України, міністерство, інший центральний орган виконавчої влади, місцевий орган виконавчої влади;
4) орган влади Автономної Республіки Крим;
5) орган місцевого самоврядування;
6) державний колегіальний орган, що забезпечує формування та/або реалізує державну політику;
7) Національний банк України;
8) інший державний орган під час виконання ним владних повноважень відповідно до закону;
9) підприємство, установа, організація, саморегулівна організація під час виконання ними визначених законом владних повноважень.
3. Суб’єкт проведення публічних консультацій зобов’язаний:
1) здійснювати планування проведення публічних консультацій;
2) забезпечувати інформування заінтересованих сторін про проведення публічних консультацій;
3) дотримуватися принципів та порядку проведення публічних консультацій;
4) здійснювати моніторинг процесу проведення публічних консультацій.