ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВІЙСЬКОВА СУДОВА КОЛЕГІЯ
УХВАЛА
26.01.2007
(Витяг)
Вироком Ізюмського міського суду Харківської області від 3 лютого 2004 р. засуджено Г. за ч. 2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) на 2 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 311 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 317 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Відповідно до ст. 70 КК України ( 2341-14 ) Г. остаточно призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) Г. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
С. засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) на 1 рік позбавлення волі; за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 315 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Відповідно до ст. 70 КК України ( 2341-14 ) С. остаточно призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) С. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Г. і С. визнані винними в скоєнні таких злочинів.
11 березня 2003 р. С. в аптеці N 79 по вул. Соборній у м. Ізюмі Харківської області придбав лікарські препарати "Колдак" і "Ернаст", з яких у приміщенні домоволодіння Г. виготовив особливо небезпечну психотропну речовину - катінон. Того ж дня С. у зазначеному приміщенні повторно схилив і збув Г. частину виготовленої психотропної речовини кількістю 10 мл, ввівши речовину останньому у вену.
Г., у свою чергу, в цей же день з корисливих мотивів незаконно надав С. за зазначеною вище адресою приміщення - флігель для виготовлення та вживання останнім цієї психотропної речовини, а також повторно в себе вдома збув С. для виготовлення психотропної речовини прекурсор - перманганат калію вагою 2,920 г.
Увечері того самого дня в зазначеній аптеці С. та Г. за попередньою змовою знову придбали лікарські препарати "Колдак" і "Ернаст", з яких у флігелі будинку N 4 по вул. Паромній у м. Ізюмі повторно виготовили особливо небезпечну психотропну речовину - катінон, яку там і зберігали.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 27 січня 2005 р. у задоволенні касаційного подання прокурора відмовлено.
У клопотанні заступник Генерального прокурора України порушив питання про зміну вироку та ухвали у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та просив виключити застосування щодо С. за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) та Г. за ч. 2 ст. 317 КК України і за сукупністю злочинів додаткового покарання - конфіскації майна. При цьому зазначає, що суд, призначаючи засудженим покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням, застосував до них це додаткове покарання, порушивши вимоги ст. 77 КК України.
У поданні п'яти суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України клопотання прокурора підтримано.
Заслухавши доповідача, думку прокурора К. про необхідність задоволення подання суддів, перевіривши матеріали справи, судді Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії вважають, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Висновок суду про доведеність винності С. та Г. у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, ґрунтується на допустимих і достатніх доказах, які досліджені в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України ( 1003-05 ).
Кваліфікація дій С. за частинами 1 та 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315 КК України ( 2341-14 ) та Г. за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України є правильною, а призначене основне покарання за цими статтями із застосуванням ст. 75 КК України відповідає вимогам закону.
Суд, звільняючи засуджених від відбування покарання з випробуванням, неправильно застосував до них додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Перелік додаткових покарань, які можуть бути призначені в разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, передбачений ст. 77 КК України ( 2341-14 ). Серед них такого додаткового покарання, як конфіскація майна, немає. Оскільки цей перелік є вичерпним, то застосування конфіскації майна суперечить вимогам закону і підлягає виключенню.
З огляду на викладене посилання в касаційній ухвалі про відсутність підстав для виключення з вироку застосування зазначеного додаткового покарання є помилковим.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 400-4, 400-10 КПК України ( 1003-05 ), Верховний Суд України клопотання заступника Генерального прокурора України задовольнив, вирок Ізюмського міського суду Харківської області від 3 лютою 2004 р. та ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 27 січня 2005 р. щодо Г. і С. змінив: виключив призначення Г. за ч. 2 ст. 317 КК України ( 2341-14 ) і на підставі ст. 70 КК України та С. за ч. 2 ст. 307 КК України і на підставі ст. 70 КК України додаткового покарання - конфіскації майна.
"Кримінальне судочинство. Судова практика у кримінальних справах", N 2, 2007 р.