Ст. 49. Надання податкових та інших пільг

Про природно-заповідний фонд України · порівняння редакції від 2010-02-16 з редакцією від 2011-01-01

Абзаців змінено: 1, вилучено: 7, додано: 6, без змін: 5.

{ Дію частини першої статті 49 зупинено в частині звільнення від оподаткування прибутку згідно з Декретом N 12-92 від 26.12.92 }

Надання податкових пільг регулюється Податковим кодексом України ( 2755-17 ).

Кошти природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, а також підприємств, установ, організацій і громадян, у віданні яких перебувають території та об'єкти природно-заповідного фонду інших категорій, що спрямовуються на здійснення заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, повністю звільняються від оподаткування.

{ Частина перша статті 49 в редакції Закону N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010 } { Щодо зупинення дії частини першої статті 49 див. Декрет N 12-92 від 26.12.92 }

{ Дію частини статті 49 зупинено в частині звільнення від оподаткування прибутку згідно з Декретом N 12-92 від 26.12.92 }

{ Частину другу статті 49 виключено на підставі Закону N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010 }

Науково-дослідні роботи на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду оподатковуються в розмірі 50 відсотків нормативів, встановлених для загального оподаткування науково-дослідних робіт.

{ Частину третю статті 49 виключено на підставі Закону N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010 }

Кошти, передані підприємствами, установами та організаціями до цільових екологічних фондів природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків, не оподатковуються.

Природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки в разі розширення їх територій за рахунок земель сільськогосподарських, лісогосподарських та інших угідь, що є державною власністю, звільняються від відшкодування пов'язаних з цим втрат сільськогосподарського, лісогосподарського та іншого виробництва. У разі включення до складу їх територій земель, що перебувають у колективній чи приватній власності, відшкодування пов'язаних з цим виробничих витрат здійснюється за рахунок:

державного бюджету - для територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів - для територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва регулюється Земельним кодексом та іншими законодавчими актами України.

{ Частина п'ята статті 49 в редакції Закону N 3180-12 від 05.05.93 }

Природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки звільняються від сплати земельного податку. Підприємства, установи та організації звільняються від плати за землі, включені до складу заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

{ Частину шосту статті 49 виключено на підставі Закону N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010 }

Від земельного податку звільняються заповідники, національні, дендрологічні і зоологічні парки, ботанічні сади, заказники (крім мисливських).

{ Частину сьому статті 49 виключено на підставі Закону N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010 }

{ Частина сьома статті 49 в редакції Закону N 3180-12 від 05.05.93 } { Стаття 49 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 }

Закреслене — текст редакції від 2010-02-16, підкреслене — текст редакції від 2011-01-01. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2010-02-16 або 2011-01-01.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.