Захворювання на туберкульоз будь-якої локалізації медичних та інших працівників, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, визнається професійним, і заподіяна їх здоров'ю шкода компенсується у встановленому законом порядку.
1. Працівники протитуберкульозних закладів, зазначені у частині першій статті 22 цього Закону, мають право на:
Працівники протитуберкульозних закладів, які надають медичну допомогу хворим на активні форми туберкульозу, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, мають право на щорічне безоплатне одержання путівки для санаторно-курортного лікування, а також на щорічну відпустку тривалістю не менш як 36 календарних днів.
щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів;
Працівники протитуберкульозних закладів, які захворіли на туберкульоз внаслідок виконання службових обов'язків, мають право на першочергове поліпшення житлових умов у порядку, встановленому законодавством, на щорічне безоплатне одержання путівки для санаторно-курортного лікування в спеціалізованих санаторіях, а також на щорічну відпустку загальною тривалістю 45 календарних днів з використанням її у літній або інший зручний для них час.
щорічне безоплатне одержання путівки для санаторно-курортного лікування;
Власники або уповноважені ними органи закладів охорони здоров'я, які проводять діагностичні дослідження на туберкульоз і надають лікувально-діагностичну допомогу хворим, зобов'язані забезпечити працівників зазначених закладів необхідними засобами захисту та проведення відповідних систематичних медичних обстежень цих працівників.
пенсію за віком на пільгових умовах у порядку, встановленому пенсійним законодавством.
Медичним та іншим працівникам протитуберкульозних закладів, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, надається право на пенсію за віком на пільгових умовах у порядку, встановленому пенсійним законодавством.
2. Захворювання на туберкульоз будь-якої локалізації працівників протитуберкульозних закладів, зазначених у частині першій статті 22 цього Закону, визнається професійним, і заподіяна їх здоров’ю шкода компенсується у встановленому законом порядку.
Працівники, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, проводять діагностичні дослідження на туберкульоз і надають лікувально-діагностичну допомогу хворим, підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок професійного захворювання за рахунок власника або уповноваженого ним органу закладу охорони здоров'я. Категорії працівників, які підлягають обов'язковому страхуванню, та порядок страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
3. У разі виникнення професійного захворювання працівникам протитуберкульозних закладів надається право на:
ФІНАНСУВАННЯ ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНИХ ЗАХОДІВ
першочергове поліпшення житлових умов у порядку, встановленому законодавством;
щорічну відпустку тривалістю 45 календарних днів з використанням її у літній або інший зручний для них час;
щорічне безоплатне одержання путівки для санаторно-курортного лікування у спеціалізованих санаторіях.
4. Власники або уповноважені ними керівники закладів охорони здоров’я, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз, зобов’язані забезпечити працівників зазначених закладів необхідними засобами захисту та проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів цих працівників на туберкульоз.