1. Кабінет Міністрів України:
1) спрямовує і координує роботу суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми;людьми, зазначених у пунктах 3-6 частини першої статті 5 цього Закону;
{ Пункт 1 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
2) визначає:
а) національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми;
{ Підпункт "а" пункту 2 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }
б) процедуру встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
в) порядок утворення та функціонування Єдиного державного реєстру злочинів торгівлі людьми ( 303-2012-п );
3) затверджує:
а) Державну цільову програму у сфері протидії торгівлі людьми та здійснює контроль за її реалізацією;
б) Національний механізм взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми ( 783-2012-п ), та контролює його реалізацію;
в) форму опитувальника щодо встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та довідки про встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
г) форму довідки, що підтверджує факт звернення іноземця чи особи без громадянства за встановленням статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України;
ґ) положення про заклади допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми;
4) встановлює порядок виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми ( 660-2012-п ).