Ст. 31. Санкція на арешт

Про прокуратуру · порівняння редакції від 1991-11-05 з редакцією від 1993-05-22

Абзаців змінено: 0, вилучено: 1, додано: 1, без змін: 2.

Право дачі санкції на арешт громадянина належить Генеральному прокурору України, прокурорам Кримської АРСР, областей, міста Києва, їх заступникам, міським, районним та іншим прирівняним до них прокурорам.

Право дачі санкції на арешт особи належить Генеральному прокуророві України, прокурорам Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прирівняним до них прокурорам та їх заступникам, міським, районним, іншим прирівняним до них прокурорам. Таке право надається також заступникам прокурорів міст і районів з населенням понад 150 тисяч, якщо це обумовлено спеціальним наказом Генерального прокурора України. ( Частина перша статті 31 в редакції Закону N 3130-12 від 22.04.93 )

Прокурор дає санкцію на арешт підозрюваного або обвинуваченого за наявності передбачених законом підстав. При вирішенні питання про дачу санкції на арешт прокурор зобов'язаний ретельно ознайомитися з усіма матеріалами, що дають підстави для взяття під варту, а в необхідних випадках особисто допитати підозрюваного або обвинуваченого. Неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого прокурор зобов'язаний допитати у всіх випадках.

Санкція прокурора на арешт може бути оскаржена до суду арештованим, його захисником, законним представником неповнолітнього.

Закреслене — текст редакції від 1991-11-05, підкреслене — текст редакції від 1993-05-22. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1991-11-05 або 1993-05-22.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.