Ст. 40. Призначення Генерального прокурора

Редакція від 28.08.2018 до 24.09.2019

Розділ V. ПОРЯДОК ЗАЙНЯТТЯ ПОСАДИ ПРОКУРОРА ТА ПОРЯДОК ЗВІЛЬНЕННЯ ПРОКУРОРА З АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПОСАДИ

1. Генеральний прокурор призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України.

2. Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.

{Частина друга статті 40 в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016 }

3. На посаду Генерального прокурора може бути призначений громадянин України, який:

1) має вищу освіту та стаж роботи в галузі права або досвід роботи у законодавчому та/або правоохоронному органі не менше п’яти років;

2) володіє державною мовою;

3) має високі морально-ділові, професійні якості та організаторські здібності;

4) стосовно якого відсутні обставини, передбачені частиною шостою статті 27 цього Закону;

{Пункт 4 частини третьої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 }

5) та не має заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.

{Частину третю статті 40 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 }

{Частина третя статті 40 в редакції Закону № 1355-VIII від 12.05.2016 }

4. Президент України надсилає до Верховної Ради України письмове подання про надання згоди на призначення кандидата на посаду Генерального прокурора.

5. Порядок надання згоди на призначення на посаду Президентом України Генерального прокурора встановлюється Регламентом Верховної Ради України.

6. Рішення Верховної Ради України про відмову у наданні згоди на призначення на посаду Генерального прокурора є підставою для письмового подання Президента України про надання згоди на призначення іншого кандидата.

{Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.