Соціально-економічні передумови розроблення Програми
Провідне місце у структурі економіки України тепер і в найближчій перспективі належатиме галузям і виробництвам, які утворюють сотні мільйонів тонн відходів, що часто перевищує обсяг корисної продукції.
Щорічно в Україні утворюється близько 1 млрд. тонн відходів виробництва та споживання, з яких приблизно 10-15 відсотків застосовуються як вторинні матеріальні ресурси, решта потрапляє у сховища, шламонакопичувачі, терикони. Відходи займають площу близько 160 тис. гектарів, а загальний їх обсяг досяг 25 млрд. тонн. Вони є одним з найбільш вагомих факторів забруднення довкілля і негативного впливу фактично на всі його компоненти. Інфільтрація сховищ, горіння териконів, пилоутворення, інші фактори, що зумовлюють міграцію токсичних речовин, призводять до забруднення підземних та поверхневих вод, погіршення стану атмосферного повітря, земельних ресурсів тощо.
Витрати на складування і захоронення відходів становлять майже 20 відсотків вартості продукції.
Основними джерелами утворення відходів в Україні залишаються підприємства гірничо-рудного, хімічного, металургійного, машинобудівного, паливно-енергетичного, будівельного та агропромислового комплексів, які розосереджені по всій території країни.
У зв'язку із зменшенням обсягу видобутку та переробки корисних копалин і випуску багатьох видів продукції щорічне утворення відходів за останні роки зменшилося в середньому на 20-30 відсотків. Водночас намітилася стійка тенденція до зменшення використання відходів у виробництві, викликаного рядом соціально-економічних причин.
Технології переробки відходів застаріли, різко зросла вартість паливно-енергетичних ресурсів і всіх видів транспортування, значно звузилася діяльність заготівельних організацій. Немає засобів ефективного впливу на підприємства, вони продовжують лише таке використання відходів, яке дає негайний прибуток.
Така ситуація призводить до поступового руйнування науково-технічного потенціалу України у сфері поводження з відходами, невикористання численних розроблень технологій, устаткування та обладнання, накопиченого досвіду утилізації відходів вугільної, паливно-енергетичної, металургійної, хімічної, інших галузей промисловості, а також вторинної сировини (макулатура, ганчір'я, склобій, полімерні відходи тощо), тоді як відходи виробництва і споживання можуть відігравати значну роль у забезпеченні промисловості сировиною, замінюючи первинні ресурси (рудні концентрати, природні нерудні матеріали, паливо, деревину тощо).