СУЧАСНА ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ ТА СТАН ЗАПОВІДНОЇ СПРАВИ
Розвиток наукових та організаційних засад заповідної справи в Україні значною мірою зумовлюється денатуралізацією природних екологічних систем, яка дедалі посилюється у глобальному та регіональному масштабі. У зв'язку з цим особливого значення набувають підтримання природного ходу основних екологічних процесів, збереження унікальних та типових екологічних систем, всього різноманіття генетичних ресурсів біосфери, які нині перебувають під загрозою знищення через надмірну експлуатацію природних ресурсів та деструкцію ландшафтів.
Здебільшого безсистемний техногенний вплив призвів до значного руйнування усталеного для народу навколишнього природного середовища, значною мірою позначився на генофонді природи України. На сьогодні збереглося близько 30 відсотків природної рослинності, яка перебуває на різних стадіях трансформації. Особливу тривогу викликає стан справ із збереженням генофонду рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин. До другого видання Червоної книги України занесено 381 вид тварин (близько 60 відсотків з них - безхребетні), 531 вид рослин та грибів, у тому числі 429 видів судинних рослин, які становлять понад 12 відсотків всієї дикорослої флори. Порівняно з першим виданням (1976 рік) кількість видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, збільшилася майже в чотири рази. До переліку рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, рослинних угруповань ("Зелена книга України"), підготовленого та опублікованого науковцями, занесено 127 таких угруповань. Катастрофічно зменшуються запаси цінних лікарських та декоративних рослин.
Найефективнішим засобом охорони видів тваринного і рослинного світу, унікальних та типових природних комплексів є розширення та підвищення репрезентативності мережі ПЗФ.
Організаційно-правові основи ведення заповідної справи визначено Законом України "Про природно-заповідний фонд України" ( 2456-12 ) (1992 рік) та актами законодавства, прийнятими відповідно до нього. ПЗФ України розглядається як складова частина світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною, і включає 6100 територій та об'єктів загальною площею 1412,8 тис. гектарів (2,34 відсотка території України), розподіл яких за категоріями характеризується такими даними (за станом на 1 січня 1994 року):