У цьому Законі застосовуються такі терміни:
професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання);
організаційні ланки профспілки:
первинна профспілкова організація - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, об'єднання працівників - членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно, осіб, які навчаються в одному навчальному закладі;
республіканська, регіональна, обласна, місцева, інші організації профспілки - добровільні об'єднання первинних профспілкових організацій однієї профспілки, що діє на відповідній території (Автономної Республіки Крим, однієї області, одного міста, району, села);
профспілковий орган - орган, створений згідно із статутом (положенням) профспілки, об'єднання (асоціації) профспілок;
профспілковий представник (довірена особа) - профорганізатор, профгрупорг, керівник профспілки, об'єднання (асоціації) профспілок, профспілкового органу або інша особа, уповноважена на представництво статутом або відповідним рішенням профспілкового органу;
роботодавець - власник підприємства, установи або організації незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, які відповідно до законодавства використовують найману працю;
працівник - фізична особа, яка працює на підставі трудового договору на підприємстві, в установі або організації чи у фізичної особи, яка використовує найману працю;
член профспілки - особа, яка входить до складу профспілки, визнає статут та сплачує членські внески.