ПОСТАНОВА ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про проект основних напрямів грошово-кредитної політики на 1996 рік
Президія Верховної Ради України постановляє:
Поданий Національним банком України проект основних напрямів грошово-кредитної політики на 1996 рік повернути на доопрацювання з врахуванням таких зауважень:
1. До проекту основних напрямів грошово-кредитної політики на 1996 рік необхідно додати методику, розрахунки та дані, на основі яких було обчислено грошові агрегати і швидкість обертання грошової маси.
2. Подати розрахунки щодо впливу грошово-кредитної політики на динаміку економічного розвитку, рівень інвестицій, вирішення питання щодо незбалансованості товарної та грошової маси, ліквідацію кризи неплатежів.
3. Визначити рівень облікових ставок протягом 1996 року і норму обов'язкових резервів для комерційних банків.
4. Врахувати зауваження Міністерства економіки та Міністерства фінансів України, зокрема щодо необхідності надання прямих кредитів Національного банку України на покриття дефіциту бюджету без сплати відсотків і заборони випуску Національним банком України власних цінних паперів, та інше (додаються).
Доопрацьований проект основних напрямів грошово-кредитної політики на 1996 рік після розгляду відповідного проекту Кабінетом Міністрів України в двотижневий термін внести на розгляд Верховної Ради України.
Голова Верховної Ради України О.МОРОЗ
м. Київ, 18 березня 1996 року N 190/96-ПВ
07.03.96 04-103/8-718 Кабінет Міністрів України
3324/48 від 20.02.96
Про проект "Основних напрямів
грошово-кредитної політики на
1996 рік"
Міністерство фінансів разом з Мінекономіки розглянуло доопрацьований Національним банком проект "Основних напрямів грошово-кредитної політики на 1996 рік" і доповідає.
Слід зазначити, що переважна більшість зауважень до попереднього проекту "Основних напрямів...", які були висловлені Мінфіном (лист від 31.01.96 за N 04-103/8-4376) та Мінекономіки (лист від 30.01.96 за N 39-30/103) не враховані в уточненому варіанті проекту.
Враховуючи згадане, доповідаємо слідуючи зміни і доповнення.
Грошово-кредитне регулювання
Мінфін
в умовах економічної кризи взаємовідносини між Урядом і Національним банком України не повинні будуватись на комерційних засадах і Національний банк не повинен одержувати прибуток за рахунок платежів Міністерства фінансів за кредити Національного банку на покриття дефіциту бюджету. Тим більше, що Національний банк не несе значних грошових витрат при наданні емісійних кредитів, оскільки він є емісійним центром.
Враховуючи згадане, наполягаємо на такій редакції останнього речення пункту 8:
"Кредити Національного банку України на покриття дефіциту бюджету надаватимуться на умовах відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з обслуговуванням наданих кредитів."
Розвиток ринку державних цінних паперів
Мінфін
В абзаці третьому пункту 2 замість слів "заборгованості по них" необхідно вставити слова "чистого залучення від державних цінних паперів".
Пункт 5 повинен бути виключений, оскільки будь-який випуск цінних паперів Національного банку створить конкуренцію державним цінним паперам та призведе до підвищення вартості їх обслуговування і зниження попиту на них.
Мінекономіки
В розділі не наведено чіткого розмежування функцій НБУ як генерального агента щодо розміщення державних цінних паперів з метою фінансування дефіциту державного бюджету та функціями НБУ, які він здійснює на відкритому ринку з метою забезпечення стабільності грошової одиниці, регулювання грошової маси в обігу.
Валютна політика
Мінекономіки
Пункт 1.1 викласти в наступній редакції:
"З метою недопущення можливостей уповноважених банків впливати на встановлення офіційного курсу українського карбованця до іноземних валют буде переглянуто порядок встановлення курсу з урахуванням обсягів торгів як на УМВБ, так і на міжбанківському валютному ринку".
Пункт 1.1 запропонованого проекту вважати за пункт 1.5 даного розділу.
Пункт 1.2 викласти в редакції:
"Для розвитку ринку валют з обмеженою конвертацією Національний банк України перегляне Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку, якими, зокрема, буде передбачено проведення як на УМВБ, так і на міжбанківському валютному ринку торгів валютами, віднесеними класифікатором іноземних валют до 2 групи", оскільки Національний банк згідно законодавства встановлює Правила і повинен зобов'язати банки дотримуватись їх, а не просити.
Пункт 1.5 вилучити, оскільки не тільки "право", а і "обов'язок" резидентів України здійснювати розрахунки в іноземній валюті (в незалежності від групи) визначено діючим законодавством (стаття 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").
У пункті 1.6, в передостанньому абзаці замість слова "нерезидентами" записати "нерезидентам".
Пункт 1.8 вилучити, оскільки уповноважені банки згідно діючого порядку і так повинні продавати на валютному ринку України суми коштів в іноземній валюті, що перевищують ліміт відкритої валютної позиції.
Грошова реформа
Мінфін
Абзац другий виключити, оскільки Програма дій Уряду не містить положення, що "введення в економічний оборот нової національної валюти ... стає центральним питанням економічної політики".
Правове забезпечення грошово-кредитних відносин
Мінекономіки
Пропонуємо конкретизувати цей розділ, тому що його зміст носить декларативний характер і не відображає конкретний механізм реалізації правового забезпечення грошово-кредитних відносин.
Щодо розрахунків основних монетарних показників, то Мінфін вважає за доцільне доповнити проект "Основних напрямів ..." Прогнозними розрахунками основних монетарних показників банківської системи на 1996 рік, в яких наполягаємо передбачити рядок, який би відображав збільшення обсягу кредитів Національного банку України на суму виправданого скорочення валютних резервів, що забезпечить отримання коштів для покриття дефіциту платіжного балансу України та пожвавлення народногосподарської діяльності.
При цьому надсилаємо копію листа Мінекономіки з пропозиціями щодо проекту "Основних напрямів грошово-кредитної політики на 1996 рік".
Заступник Міністра В.М. Матвійчук
Секретаріат Верховної Ради України Відділ соціально-економічного аналізу ЦКІСу
Про грошово-кредитну політику Національного банку України у 1996 році
Аналіз розроблених НБУ параметрів Основних напрямів грошово-кредитної політики на 1996 рік свідчить про наявність в розрахунках міжвідомчої та економічної неузгодженості макроекономічних показників, пов'язаних з розробкою бюджету на 1996 рік. Йдеться, зокрема, про заниження з боку НБУ базових макроекономічних показників 1995 року, а також про штучне зменшення необхідної грошової маси та її емісії.
Так, номінальний обсяг ВВП за 1995 рік визначено в сумі 5200 трлн. крб., хоча за даними Міністерства статистики він складає 5293 трлн.крб. А проектний обсяг ВВП на 1996 рік прийнятий в одному варіанті розрахунків в сумі 7140 трлн.крб., в другому - 7472 трлн.крб., або його збільшення проти 1995 року передбачається в розмірі відповідно 137,3 % та 143,7 %. За початковими ж бюджетними розрахунками Мінекономіки це збільшення на 1996 рік проектувалося в розмірі 145,7 %, тобто в розрахунках НБУ помітне применшення обсягів і темпів росту ВВП в порівнянні з даними Мінстату і Мінекономіки.
Така ж тенденція помітна і щодо прогнозованого темпу інфляції на 1996 рік, який в поданих НБУ варіантах розрахунків принятий в розмірі 134 %. У проектних розрахунках Мінекономіки темп росту інфляції складає: за оптовими цінами - 1,59 раза, за споживчими цінами - 1,67 раза, тобто в розрахунки НБУ закладено зменшене зростання інфляції приблизно на 25 %. *
-------------------
* В офіційних розрахунках рівень інфляції визначається співвідношенням цін станом на грудень місяць відповідних років. Якщо наведений в Проекті рівень інфляції вважати таким, що визначає рівень інфляції на іншу дату, це принципово нічого не змінює.
Тепер про економічну неузгодженість між макропоказниками, НБУ зв'язує прогнозну динаміку грошової маси на 1996 рік з динамікою не номінального ВВП, а інфляції. Як вже згадувалося, індекс інфляції за прогнозними розрахунками НБУ на 1996 рік складає 134 %, а ВВП - 143,7 %, тобто майже на 10 пунктів більше, що штучно веде до зниження грошової маси проти потрібних розмірів. До речі, виходячи з положення про випереджаюче збільшення ВВП порівняно з інфляцією, НБУ цим самим закладає в проект не стабілізацію реального обсягу ВВП в 1996 році проти 1995 року, а його збільшення на 7,2 % (143,7:134), що не лише потребує відповідного збільшення грошової маси, але й взагалі суперечить поточним економічним реаліям.
Необгрунтоване приниження індексу інфляції в розрахунках НБУ на 1996 рік підтверджується і реальною практикою січня-лютого 1996 року, коли за 2 місяці зростання інфляції складало майже половину того рівня, який прогнозується НБУ на весь рік.
Але найбільша неузгодженість в проектних розрахунках НБУ полягає в тому, що проектування грошової маси на 1996 рік здійснюється без врахування накопиченого за останні роки дисбалансу між обсягом номінального ВВП, що швидко зростав завдяки шаленій інфляції, та значним відставанням від цього процесу обсягів, грошової маси.
Наприклад, грошова маса М2 річного обсягу номінального ВВП складала; 1991 рік - 80,6 %, 1992 рік - 51,0 %, 1993 - 31,8 %, 1994 - 26,5 %, 1995 - 12,9 %, 1996 (проект) - 12,3 %. Аналіз свідчить, що в суворій відповідності з цією нисхідною нарощувались такі негативні явища як взаємні неплатежі, затовареність виробників, бартерний обмін, заборгованість по заробітній платі, пенсіях тощо. Щоб хоч дещо послабити грошові тромби у 1996 році, необхідно враховувати їх розміри в прогнозних розрахунках грошової маси.
Нарощування грошової маси по кварталах 1996 року за розрахунками НБУ закладає потенційні передумови збільшення неузгодженості між зростанням ВВП і грошової маси. Так, по першому варіанту в I і II кварталах закладено відставання приросту М2 від ВВП приблизно на 2 відсоткових пункти, а відповідна компенсація передбачається у другій половині року. По другому варіанту розрахунків це викривлення є ще більшим.
Потрібно підкреслити, що більшість східноєвропейських країн в початковій стадії економічних реформ проводили жорстку обмежувальну політику щодо скорочення грошової маси. Але цей період був порівняно коротким (від декількох місяців до 1-1,5 років) і змінювався періодом стабілізації та розширення емісії.*
----------------
* Наприклад, для Польщі, де період лібералізації економіки в поєднанні з жорсткою грошово-кредитною рестрикцією проходив у формі "шокової терапії", динаміка цін, ВВП та М2 така:
------------------------------------------------------------------
| 1991 | 1992 | 1993
-----------------------------------+---------+----------+---------
Темпи інфляції, % | 60,4 | 44,3 | 32,2
| | |
ВВП, трлн.зл. | 824,3 | 1142,4 | 1500,0
| | |
Індекси номінального М2 | 136,9 | 157,5 | 133,1
------------------------------------------------------------------
тобто, темпи зростання грошової маси випереджають темпи зростання як ВВП так і інфляції.
В умовах України картина протилежна. Динаміка показників М2, ВВП, кредиторської заборгованості та індекси оптових і роздрібних цін такі (разів):
------------------------------------------------------------------
| 1993 | 1994 | 1995
-----------------------------------+----------+----------+--------
Індекси номінального М2 | 18,4 | 6,8 | 2,1
-----------------------------------+----------+----------+--------
Індекси номінального ВВП | 29,5 | 8,1 | 4,4
-----------------------------------+----------+----------+--------
Індекси кредиторської заборгова- | 66,4 | 5,4 | 4,5
ності | | |
-----------------------------------+----------+----------+--------
Індекси оптових цін | 98,0 | 8,7 | 2,8
-----------------------------------+----------+----------+--------
Індекси, роздрібних цін | 103,0 | 5,0 | 2,8
------------------------------------------------------------------
Для наочності ці показники приведені також на діаграмі (додаток 1). Спостерігається значне випередження росту ВВП порівняно з ростом грошової маси М2. Коефіцієнт випередження росту ВВП до М2 за роками такий: 1993 - 1,6; 1994 - 1,2; 1995 - 2,1. Тобто, найбільша диспропорція, між цими показниками припадає на 1995 рік.
Головну роль в диспропорції 1995 року відігравали дві причини: перша - зв'язування грошової маси не з номінальним ВВП, а з інфляцією, яка за оперативними даними Мінстату була у 1995 році в 1,6 раза меншою, ніж зростання ВВП. Друга причина - занижена оцінка інфляції в 1995 році, що випливає з економічної неузгодженності між макроекономічними показниками за цей рік.
Саме диспропорція між зростанням грошової маси і ВВП є однією з основних причин збільшення неплатежів між підприємствами. В 1993 році темп зростання кредиторської заборгованості займав третє місце серед наведених показників, у 1994 - четверте, а в 1995 році вийшов на перше місце. Швидкими темпами триває нарощування заборгованості між підприємствами і в 1996 році (в січні кредиторська заборгованість ще збільшилась на 10,7 %). Отже, актуальним є питання врахування накопиченого за попередні роки дисбалансу між ВВП та грошовою масою, величину якого видно з такого співставлення: зростання М2 за три роки - 267,8 раза, зростання заборгованості - 1613,5 раза, тобто накопичене зростання останньої випереджає зростання грошової маси більш як у шість разів. Один з варіантів визначення оптимального розміру грошової маси з урахуванням динаміки номінального ВВП на 1996 рік, а також виходячи з необхідності компенсації раніше накопиченої диспропорції, поданий в додатку 2.
Необхідно зупинитись і на інших суперечливих моментах, що мають місце в проекті основних напрямів грошово-кредитної політики на 1996 рік.
У розрахунках прогнозних значень грошової маси розглядаються в одному випадку зростання грошового агрегату М2, в другому - М3. Викликає сумнів використання для прогнозних оцінок збільшення грошових агрегатів показника М3, оскільки: ринок державних цінних паперів знаходиться в початковій стадії розвитку, в зв'язку з чим здається невиправданим передбачати в 1996 році десятикратне збільшення заборгованності на кінець року по розміщенню цінних паперів (при загальному обсязі розміщення близько 333 трлн.крб.)*
---------------
* Довідково: за станом на 12.03.96 р. розміщено держ. цінних паперів на загальну суму 22,6 трл.крб. (тобто 6,8 % передбаченого обсягу)
Простежується також необгрунтований підхід до вибору обмежень зростання показників в розрахунках грошових агрегатів. Так, задаються або викривлені значення зростання початкових макропоказників (ВВП, рівня інфляції), або неправомірно жорсткі обмеження щодо збільшення грошових агрегатів, таких як монетарна база, внутрішні активи тощо. Крім цього мають місце розбіжності в прирості грошової бази (в одному варіанті - 32,4 %, в другому 37 %) за однакових вихідних умов. Хоча, логічним є коректування грошових агрегатів на розмір зміни номінального ВВП (по варіанту 1 - це 37,3 % замість 32,4 %, у варіанті 2 - 43,7 % замість 37,0 %).
Про некоректність розрахунків грошових агрегатів можна судити за таким прикладом. У варіанті 1 передбачено: зростання монетарної бази: на 32,4 % і відповідно зростання агрегата М2 на 34 %. І робиться посилання, що у випадку урахування одного з основних цільових орієнтирів (прямих кредитів Уряду від НБУ в 1996 році на суму 107 трлн.крб. і збільшенню чистої заборгованності Уряду по державних цінних паперах за рік на рівні 150 трлн.крб.), створюється перебільшення основних цільових макропоказників, тобто збільшення інфляції до рівня 155 %, а обсягів ВВП - до 8015 трлн. крб.
Це твердження нелогічне. Адже якщо передбачуване зростання бази на 32,4 % грунтується на збільшенні активів банку, це одноразово означає і збільшення кредитної емісії Уряду, тобто допускається повторний рахунок одного і того ж чинника збільшення грошової маси, що рівнозначно наперед передбачене можливості перевищення інфляції над запланованими рівнями.
Незрозуміло, за рахунок чого буде знижено:
а) швидкість обертання М2 (з 10 до 8,9);
б) співвідношення темпів інфляції до темпів зростання М2 (з 1,28 до 1). Обидва ці моменти припускають принаймі значне зростання довіри населення та економічних суб'єктів до політики Уряду.
Викликає сумнів зміна співвідношення темпів зростання грошової бази і грошової маси М2 (або М3). Так, у 1995 році темпи приросту грошової бази (тобто приріст грошей поза банками) склав 133,6%, що істотно вище темпу приросту М2 (114,7 %) або М3 (116,0 %). Це означає, що грошові кошти поза банками зростали більш швидко, ніж обсяг грошових коштів поза банками плюс кошти на рахунках і депозитах. Це є побічним свідченням відпливу грошових коштів з економічної сфери в тіньову, в тому числі за рахунок доларизації економіки. Проектом на 1996 рік передбачається протилежна ситуація (по варіанту 1 - 32,4 % проти 34 %, по варіанту 2 - 37 % проти 40,5%).
Необхідно відмітити також ту обставину, що занижене нарощування грошової маси передбачається за розрахунками проекту направити переважно в сферу обігу. Припускаючи, що близько 40 % приросту грошової бази піде в готівковий обіг, мультиплікована кредитна масса, що залишається, приблизно співпадає з обсягом заборгованності за державними цінними паперами на кінець року. Тобто кредитний потенціал комерційних банків значною мірою стає переорієнтованим на фінансування бюджетного дефіциту, тобто невиробничої сфери.
Таким чином, з огляду на економічні реалії в розрахунках необхідної грошової маси на 1996 рік найбільш доцільно керуватись таким:
- по-перше, орієнтуватися на величину зміни номінального ВВП, оскільки це автоматично враховує як вплив інфляційних процесів, так і зміни реального обсягу ВВП, тобто його зростання чи скорочення;
- по-друге, враховувати накопичені за попередні періоди диспропорції між зростанням ВВП і грошової маси за допомогою або запропонованого вище методу розрахунку, або іншого відповідного коректуючого коефіцієнту.
З урахуванням викладеного запропонувати НБУ доопрацювати прогнозні показники обсягів і швидкості обертання грошової маси, а також джерела її поповнення, маючи на увазі підведення під розрахунки реальної макроекономічної бази (темпи інфляції, обсяг ВВП тощо), а також з огляду на послаблення раніше накопиченої незбалансованості між товарною і грошовою масою. Необхідно також усунути міжвідомчі та економічні неузгодженості в макроекономічних показниках.
Додаток 1
125| 103,0
| 98,0------
100| ----| | 1 - М2
| | | | 2 - ВВП
75| 66,4| | | 3 - Кредиторська заборгованість
| ----| | | 4 - Оптові ціни
50| | | | | 5 - Роздрібні ціни
| | | | |
40| | | | |
| 29,5| | | |
30| ----| | | |
| | | | | |
20|18,4| | | | |
|----| | | | |
10|| | | | | | 8,7
|| | | | | | 8,1 -----
8|| | | | | | 6,8------ | |
|| | | | | | ----| |5,4| |
5|| | | | | | | | |---| |5,0 4,5
|| | | | | | | | | | |---- 4,4-----
4|| | | | | | | | | | | | ----| |
|| | | | | | | | | | | | | | |
3|| | | | | | | | | | | | | | |2,8 2,8
|| | | | | | | | | | | | | | |----------
2|| | | | | | | | | | | | 2,1| | | | |
|| | | | | | | | | | | | ----| | | | |
1|| | | | | | | | | | | | | | | | | |
|| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
0------------------------------------------------------------------------
1993 1994 1995
Динаміка зростання грошової маси М2, номінального ВВП, кредиторської заборгованості, оптових і роздрібних цін за 1993 - 1995 роки (разів).
Додаток 2
В умовах розбалансованості між інфляційним зростанням макроекономічних показників і грошовою масою доцільно використовувати таку формулу визначення прогнозної грошової маси в 1996 році і в наступні роки:
М2 (1) = М2 (0) * ввп * 1/n * ввп (n) / М (n),
де М2 (0) - базова грошова маса,
ввп - індекс номінального ВВП,
ввп (n) - загальний (накопичений) темп зростання ВВП за n- років
М (n) - загальний (накопичений) темп зростання грошової маси за n- років
Згідно з формулою при відсутності диспропорції розрахункова грошова маса визначається лише темпом зростання ВВП. З урахуванням створеної диспропорції за три попередні роки грошова маса, що проектується на 1996 рік, складає (за даними таблиці тексту):
М2 (1996) = 685 * (7472/5293) * 1/3 * (4,4 * 8,1 * 29,5)/ (2,1 * 6,8 * 18,4) = 1290 трлн. крб.
Це означає, що для забезпечення нормальних умов обертання ВВП в розмірі 7472 трлн.крб., тобто при його зростанні в 1,41 раза, а також з метою часткової компенсації попереднього дефіциту грошової маси буде потрібно в 1996 році близько 1290 трлн.крб. або загальний приріст складатиме 605 трлн.крб. Завдяки цьому буде полегшено вирішення проблем, пов'язаних з нестачею грошової маси, зокрема, неплатежів між підприємствами. Проте, останню проблему слід вирішувати з урахуванням і інших факторів, для чого вважається доцільною розробка окремого розділу до Проекту основних напрямків грошово-кредитної політики НБУ.