Переселенці в трудонедостатні населені пункти республіки, які виявили бажання працювати в агропромисловому комплексі, забезпечуються житлом і господарськими будівлями за рахунок республіканського бюджету. Житло, побудоване в сільській місцевості за рахунок бюджетних коштів, через 10 років передається в особисту власність переселенцям за умови їх роботи в агропромисловому комплексі та соціальній сфері села.
Список таких населених пунктів і види пільг визначаються Урядом Української РСР або за його дорученням іншим органам.
Місцевим Радам народних депутатів надається право на збереження за особами, які виявили бажання виїхати на роботу в трудонедостатню сільську місцевість, жилої площі за місцем постійного проживання на обумовлений договором строк.