Пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу забезпечується державою шляхом здійснення таких організаційно-економічних і правових заходів:
надання агропромисловим товаровиробникам права вільного вибору форм і напрямів трудової та господарської діяльності, повної власності на результати своєї праці;
створення необхідної ресурсної бази для всебічного задоволення виробничих потреб і розвитку соціальної інфраструктури;
зміна державної інвестиційної політики, зокрема спрямування інвестицій на першочергове створення матеріально-технічної бази по виробництву засобів механізації, хімізації, переробної промисловості, будівельної індустрії для агропромислового комплексу з метою поліпшення його соціально-економічного становища і наукового забезпечення та соціальних умов життєдіяльності трудових колективів;
повне ресурсне забезпечення капітальних вкладень для соціально-економічного розвитку села та агропромислового комплексу;
еквівалентний товарообмін між промисловістю та сільським господарством на основі паритетного ціноутворення на їх продукцію;
регулювання відносин агропромислових товаровиробників і держави за допомогою системи бюджетного фінансування, кредитування, оподаткування, страхування і з широким застосуванням комплексу пільг;
формування належної соціальної інфраструктури села;
демографічна політика, спрямована на припинення міграції молоді до міст та забезпечення природного приросту сільського населення, створення жінкам, що проживають у сільській місцевості, умов для виховання дітей;
підготовка висококваліфікованих спеціалістів, робочих кадрів широкого профілю та масових професій для всіх типів господарств і напрямів виробничої діяльності;
створення рівних можливостей для всіх громадян, які постійно проживають і працюють у сільській місцевості, в задоволенні соціальних, культурно-освітніх і побутових потреб.