Ст. 4. Облік та списання військового майна

Про правовий режим майна у Збройних Силах України · порівняння редакції від 2024-02-07 з редакцією від 2025-05-10

Абзаців змінено: 4, вилучено: 11, додано: 13, без змін: 5.

Військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо.

У порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, ведеться облік майна, закріпленого за підпорядкованими військовими частинами, у службах забезпечення органів військового управління, органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, на які покладаються завдання щодо забезпечення військових частин майном відповідно до затверджених норм та організації його ефективного використання.

Списання військового майна за актами технічного стану та інспекторськими посвідченнями провадиться командирами військових частин і посадовими особами органів військового управління відповідно до їх їхньої компетенції в у порядку, встановленому Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України. Особливості списання військового майна Служби безпеки України визначаються Службою безпеки України.

{Наказ Міноборони № 81 , наказ МВС № 25 }

{Частина третя статті 4 в редакції Закону № 4344-IX від 15.04.2025 }

Порядок обліку, використання та списання майна для забезпечення руху опору здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 4 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2024-IX від 27.01.2022 }

Під Військове майно (крім об’єктів нерухомого майна), витрачене, використане та/або яке набуло непридатного стану внаслідок його експлуатації під час дії воєнного стану командир військової частини за поданням комісії для списання військового майна має право своїм наказом списувати закріплене за військовою частиною майно стану, списується незалежно від номенклатури служб (підрозділів) забезпечення (крім зброї) вартістю за одиницю військового майна або за одним актом до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без затверджень та погоджень з посадовими особами вищих рівнів, правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України. Про списання такого військового майна командир військової частини, уповноважена посадова особа Служби безпеки України за поданням комісії для списання військового майна видає наказ.

{Статтю 4 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 ; в редакції Закону № 4344-IX від 15.04.2025 }

Під час дії воєнного стану рішення про необхідність проведення розслідування причин та обставин втрати або знищення, дострокового зносу, перевитрати військового майна (крім зброї) вартістю за одиницю військового майна або за одним актом до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що закріплене за військовою частиною, приймається командиром цієї частини.

Службове розслідування щодо встановлення причин та обставин знищення (втрати), пошкодження, дострокового зносу, перевитрати військового майна може не призначатись у випадках, передбачених законом.

{Статтю 4 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 ; в редакції Закону № 4344-IX від 15.04.2025 }

Відповідне розслідування обов’язково проводиться у разі наявності інформації про втрату або знищення, достроковий знос, перевитрати військового майна (крім зброї) внаслідок невиконання або неналежного виконання особою службових обов’язків або вчинення особою правопорушення з метою встановлення вини і ступеня, розміру матеріальної шкоди та обставин, за яких заподіяно шкоду.

{Частину сьому статті 4 виключено на підставі Закону № 4344-IX від 15.04.2025 }

{Статтю 4 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 }

У разі знищення (втрати) військового майна або його пошкодження (якщо відновлення такого майна неможливе або економічно недоцільне) внаслідок бойових або інших дій з боку противника, а також у зв’язку з виконанням бойового (спеціального) завдання таке майно незалежно від номенклатури служб (підрозділів) забезпечення, без затверджень та погоджень з правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України списується на підставі єдиного акта списання (крім об’єктів нерухомого майна), в якому зазначаються опис події та перелік військового майна, що підлягає списанню. Відповідний акт складається та підписується комісією для списання військового майна та не менш як двома учасниками або свідками події (за їх наявності). Єдиний акт списання у тридцятиденний строк подається на затвердження командиру військової частини або посадовій особі органу військового управління, зазначеній у частині десятій цієї статті, чи уповноваженій посадовій особі Служби безпеки України.

У разі втрати (знищення, руйнування) військового майна внаслідок воєнних (бойових) дій таке майно незалежно від номенклатури служб забезпечення списується єдиним актом з описом події та переліком втраченого закріпленого за військовою частиною майна. Відповідний акт складається та підписується комісією для списання військового майна військової частини та не менше як двома учасниками або свідками події, за їх наявності, і подається на затвердження командувачу виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України у тридцятиденний строк.

{Статтю 4 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 ; в редакції Закону № 4344-IX від 15.04.2025 }

{Статтю 4 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 }

Єдині акти списання військового майна вартістю за одним актом до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян затверджуються командиром військової частини.

Єдиний акт по списанню військового майна Головного управління розвідки Міністерства оборони України, майна військових частин підпорядкування Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, що було втрачено (знищено, зруйновано) внаслідок воєнних (бойових) дій подається на затвердження начальнику Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Голові Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту у тридцятиденний строк.

{Статтю 4 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 ; в редакції Закону № 4344-IX від 15.04.2025 }

{Статтю 4 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 }

Єдині акти списання військового майна вартістю за одним актом 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і більше затверджуються командувачами або іншими керівниками органів військового управління, яким підпорядковані військові частини, військове майно яких підлягає списанню за єдиним актом.

Командувач виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту приймають рішення про затвердження або відмову у затвердженні єдиного акта у двадцятиденний строк.

{Статтю 4 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 ; в редакції Закону № 4344-IX від 15.04.2025 }

{Статтю 4 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 }

Посадова особа, зазначена у частині десятій цієї статті, яка отримала для затвердження єдиний акт, у строк не більш як 20 днів з дня його отримання, після перевірки правильності його оформлення та відповідності вимогам законодавства, затверджує єдиний акт або відмовляє у затвердженні. Відмова у затвердженні повинна бути вмотивованою, із зазначенням причин та недоліків, які необхідно усунути в єдиному акті.

Строк перегляду рішень командувачем виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України, начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту про відмову у затвердженні єдиного акта після усунення недоліків і повторного подання не може перевищувати п’ятнадцять днів.

{Статтю 4 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 ; в редакції Закону № 4344-IX від 15.04.2025 }

{Статтю 4 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 3411-IX від 05.10.2023 }

Строк перегляду рішення про відмову у затвердженні єдиного акта після усунення недоліків і повторного подання не може перевищувати 15 днів.

{Частина статті 4 в редакції Закону № 4344-IX від 15.04.2025 }

Закреслене — текст редакції від 2024-02-07, підкреслене — текст редакції від 2025-05-10. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2024-02-07 або 2025-05-10.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.