1. Постраждалою особою відповідно до цього Закону визнається:
1) особа, постраждала від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України;
2) дитина (діти), народжена (народжені) внаслідок сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України.
2. Заява про визнання особи постраждалою подається заявником до Комісії у письмовій формі.
3. Зміст і форма заяви про визнання особи постраждалою, перелік документів, що додаються до заяви, та порядок її подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
4. Обов’язковою складовою процедури визнання особи постраждалою є проведення співбесіди з особою, стосовно якої розглядається питання про визнання її постраждалою. У разі звернення особи, яка є потерпілою у кримінальному провадженні щодо порушення законів та звичаїв війни, така особа може бути визнана постраждалою без проведення співбесіди.
5. Подання на розгляд Комісії завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів тягне за собою визначену законом відповідальність.
6. Рішення про визнання особи постраждалою приймається Комісією на підставі поданої заявником заяви не пізніше 45 календарних днів з дня її отримання. За рішенням Комісії строк розгляду заяви про визнання особи постраждалою може бути продовжено не більше ніж на 45 календарних днів.
7. Підставами для прийняття рішення про визнання особи постраждалою, що застосовуються в сукупності, є:
1) вчинення стосовно особи діяння, що відповідає визначенню сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, передбаченого цим Законом;
2) документи та матеріали, що зібрані під час проведення перевірки інформації, яку надала особа, та підтверджують можливість визнання особи постраждалою.
8. Підставами для прийняття рішення про відмову у визнанні особи постраждалою є:
1) невідповідність інформації, наданої особою, яка вважає себе постраждалою від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, інформації, зібраної під час проведення перевірки такої інформації;
2) невідповідність елементів вчиненого стосовно особи діяння визначенню сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, передбаченого цим Законом;
3) набрання законної сили обвинувальним вироком суду України, міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, щодо особи, стосовно якої після 20 лютого 2014 року органами досудового розслідування України здійснювалося кримінальне провадження за злочини проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку, у сфері недоторканності державних кордонів та за інші кримінальні правопорушення, вчинені під час збройної агресії Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України або пов’язані із збройною агресією Російської Федерації проти України.
9. Розгляд заяв осіб, стосовно яких після 20 лютого 2014 року органами досудового розслідування України здійснюється кримінальне провадження за злочини проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку, у сфері недоторканності державних кордонів та за інші кримінальні правопорушення, вчинені під час збройної агресії Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України або пов’язані із збройною агресією Російської Федерації проти України, тимчасово припиняється Комісією на час здійснення розслідування та/або до набрання законної сили обвинувальним вироком суду України, міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною.
10. У разі закриття кримінального провадження щодо особи, стосовно якої після 20 лютого 2014 року органами досудового розслідування України здійснювалося кримінальне провадження за злочини проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку, у сфері недоторканності державних кордонів та за інші кримінальні правопорушення, вчинені під час збройної агресії Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України або пов’язані із збройною агресією Російської Федерації проти України, Комісія відновлює розгляд заяви такої особи (її представника або законного представника).
11. У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду України, міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, щодо особи, стосовно якої після 20 лютого 2014 року органами досудового розслідування України здійснювалося кримінальне провадження за злочини проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку, у сфері недоторканності державних кордонів та за інші кримінальні правопорушення, вчинені під час збройної агресії Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України або пов’язані із збройною агресією Російської Федерації проти України, розгляд заяви такої особи (її представника або законного представника) припиняється.
12. У разі прийняття рішення про визнання особи постраждалою або про відмову у визнанні особи постраждалою така особа інформується протягом п’яти робочих днів з дня прийняття Комісією відповідного рішення. Рішення про відмову у визнанні особи постраждалою має бути обґрунтованим та містити підстави для такої відмови.
13. У разі прийняття рішення про відмову у визнанні особи постраждалою така особа має право оскаржити це рішення в судовому порядку.
14. Порядок розгляду питань, пов’язаних з визнанням осіб постраждалими, визначається Кабінетом Міністрів України.