Про повернення майна

Постанова від 2005-05-05 № 23/117 · Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2005 Справа N 23/117

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Чабана В.В., Шульги О.Ф.,

за участю повноважних представників

позивача -

відповідача - Лукашевича Д.Г.,

розглянувши у відкритому засіданні

касаційну скаргу Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів

на постанову від 13 січня 2005 року Київського апеляційного господарського суду

у справі N 23/117

за позовом ТзОВ "Математичний центр"

до Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів

про повернення майна на суму 115000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 9 листопада 2004 року залишено без розгляду заяву ТзОВ "Математичний центр" про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду м. Києва від 07.03.2003 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 січня 2005 року ухвалу суду від 9 листопада 2004 року скасовано.

У касаційній скарзі відповідач просить вказану постанову суду скасувати, оскільки при її прийнятті були порушені норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м. Києва від 07.03.2002 року у даній справі був задоволений позов ТзОВ "Математичний центр" про повернення майна на суму 115000 грн. та стягнення з відповідача судових витрат.

Ухвалою від 9 листопада 2004 року господарський суд м. Києва залишив без розгляду заяву позивача, з якою він звернувся до суду, про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 07.03.2002 року у даній справі, у зв'язку з тим, що позивачем не був наданий оригінал наказу господарського суду м. Києва від 18.03.2002 року N 23/117.

Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, наказ господарського суду м. Києва від 18.03.2002 р. за N 23/117 про повернення на користь ТзОВ "Математичний центр" системи кутовимірювальної ГС1Л N 106 вартістю 115000 гривень виконано не було.

З матеріалів справи вбачається, що оригінал вказаного наказу був втрачений ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві і це є доказом неможливості виконання позивачем вимоги суду про надання оригіналу цього наказу.

Відповідно до ст. 120 ГПК України ( 1798-12 ) у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Розглядаючи справу, апеляційний господарський суд встановив, що наказ господарського суду м. Києва від 18.03.2002 року N 23/117 був пред'явлений стягувачем до виконання ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві 24.05.2002 року, в межах встановленого строку. Після пред'явлення наказу до виконання стягувач не несе відповідальності за наказ. Згідно листа ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві від 22.12.2003 року наказ був втрачений ним в липні 2003 року, тобто значно пізніше строку, встановленого законом для пред'явлення наказу до виконання.

Боржник тривалий час не виконував наказ господарського суду від 18.03.2002 року N 23/117 і не повертав майно стягувачу.

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що чинне законодавство не передбачає, в даному випадку, обов'язковості надання дублікату наказу, оскільки матеріали справи містять докази втрати цього наказу працівниками ВДВС і наявність такого дублікату не позбавляє можливості розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, суд вважає, що апеляційним господарським судом правильно визнаний неправомірним та таким, що не відповідає вимогам закону та обставинам справи висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення у даній справі.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно з'ясував та перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку всім доказам та прийняв законну і обгрунтовану постанову, яку необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 січня 2005 року залишити без змін, а касаційну скаргу Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів - без задоволення.