ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.07.2007 Справа N 25/11-06
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.08.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Ткаченко Н.Г.
суддів - Заріцької А.О., Панової І.Ю.
За участю представників:
- ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" - Ваховського Є.В., Бабича А.Л.;
- ПП "Пашківське окреме сільськогосподарське підприємство "Перемога" - Миськова С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон"
на рішення господарського суду Київської області від 10.03.2006 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.04.2007 р. по справі N 25/11-06 за позовом приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Перемога" до ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон " про повернення безпідставно набутого майна, а саме: зерна озимого жита і пшениці, загальною масою 443 тони, - ВСТАНОВИВ:
Позивач - Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Перемога" в січні 2006 р. звернувся з позовом до господарського суду Київської області до ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон", про повернення безпідставно набутого майна, а саме: зерна озимого жита і пшениці, загальною масою 443 т.
03.02.2006 р. позивач - ПОСП "Перемога" подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача вартість безпідставно набутого майна (зерна) в розмірі 243 650 грн. та витрати по сплаті державного мита і інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Київської області від 10 березня 2006 р. по справі N 25/11-06 (суддя Мальована Л.Я.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача вартість безпідставно набутого майна в сумі 243650 грн., 2436,50 грн. - державного мита, 118 грн. - судових витрат.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 квітня 2007 р. по справі N 25/11-06 (судді: Поліщук В.Ю., Жук Г.А., Писана Т.О.) рішення господарського Київської області від 10.03.2006 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" без задоволення.
В касаційній скарзі та в доповненнях до неї, відповідач - ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон", просить скасувати рішення Київської області від 10.03.2006 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.04.2007 р., посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права, прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог та припинити провадження по справі.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач - ПП "ПОСП "Перемога" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ "Коростишів-Льон" та ПОСП "Перемога" 11.12.2002 р. укладено договір N 21 про спільну діяльність (купівлі-продажу), відповідно до п. 1.1 якого, предметом договору є спільна діяльність без створення юридичної особи по досягнення господарської цілі у вигляді виробництва льонопродукції, з метою одержання прибутку та досягнення позитивного економічного ефекту. До даного договору, 01.03.2003 р. було укладену додаткову угоду N 5, відповідно до якої всі права і обов'язки за договором від 11.12.2002 р. N 21 переходять від ТОВ "Коростишів-Льон" до ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон". Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 09.12.2003 р. ПОСП "Перемога" має заборгованість перед ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" в сумі 67 304 грн.
09.12.2003 р. між ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" та ПОСП "Перемога" складено акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого, за ПОСП "Перемога" рахується заборгованість перед ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" в сумі 67304 грн.
09.12.2003 р. між ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" (заставодержатель) та ПОСП "Перемога" (заставодавець) укладено договір застави, відповідно до умов якого, в забезпечення своєчасного повернення заставодержателю заставодавецем суми заборгованості за договором N 21 в розмірі 67 304,94 грн. Заставодавець передає у заставу належні йому на праві власності посіви озимих сільськогосподарських культур, заставлене майно не може бути об'єктом подвійної застави до повного погашення заборгованості по договору від 11.12.2002 N 21. Заставлене майно після укладання даного договору застави залишається в користуванні та володінні заставодавця і не може бути ним відчужено без письмової згоди заставодержателя. Заставлене майно оцінено сторонами на загальну суму 67 304,94 грн.
09.02.2004 р. ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" (заставодержатель) та ПОСП "Перемога" (заставодавець) склали акт передавання-приймання, відповідно до якого, ПОСП "Перемога" передає ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" незавершене виробництво, а саме посіви, загальною вартістю 67 304,94 грн. Цим же актом сторонами було підтверджено зобов"язання ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" повернути ПОСП "Перемога" для виплати власникам майнових паїв СПП "Перемога" зерно загальною вартістю 76 642 грн. по звичайним цінам на час збирання врожаю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.02.2004 р. по справі N 160/10б-97 замінено банкрута СПП "Перемога" на його правонаступника - ПОСП "Перемога". Ухвалою господарського суду Київської області від 26.03.2004 р. по справі N 160/10б-97 боржника - ПОСП "Перемога" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено Кучму Н.В.
30.07.2004 р. між ПОСП "Перемога" (в особі ліквідатора Кучми Н.В.) та ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" укладено угоду N 3/ВІТ про погодження взаємних розрахунків, відповідно до умов якої, ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" зобов"язаний у строк до 30.08.2004 р. перерахувати на розрахунковий рахунок ПОСП "Перемога" кошти в сумі 76672 грн. або повернути зерно озимої пшениці та озимого жита врожаю 2004 р. на дану ціну.
Відповідно до довідки N 227/268/2006 від 09.11.2006 р. позивача - Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Перемога" було реорганізовано в Приватне підприємство "Пашківське окреме сільськогосподарське підприємство "Перемога".
Задовольняючи позов, господарські суди попередніх інстанцій, виходили з того, що в період з 12.08.2004 р. по 20.08.2004 р. ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" на заставлених полях ПОСП "Перемога" було зібрано врожай озимих зернових в кількості 443 т., із яких 324 т. було вивезено відповідачем в м. Коростишів, а частина врожаю, а саме: 119 т. зерна жита групи "а" на суму 71445 грн. вивезена на орендованій у позивача критий зерновий тік в с. Пашківка. Дані 119 т. зерна призначались для виплати власникам майнових паїв СПП "Перемога" і не були власністю ПОСП "Перемога" та ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон";
- 20.08.2004 р. комісією по вирішенню майнових та земельних спорів в розрахунках ПОСП "Перемога" з пайовиками, на якому був присутній представник ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон", вирішено розподілити між пайовиками зерно жита, що знаходиться та току та було узгоджено розрахункові ціни на зерно жита: 0,55 грн. за 1 кг. Про засідання комісії складено протокол, списки пайовиків та відомості на видачу зерна, після видачі зерна у ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" перед пайовиками залишиться заборгованість в сумі 11193 грн. Розмір позовних вимог складається виходячи з вартості зазначених комісією вартості одного кілограму жита 0,55 грн., отже, сума змінених позовних вимог 243650 грн. нарахована шляхом множення об'єму (ваги) зерна (443000 кг. на ціну 1 кілограма зерна);
- вищезазначені обставини були встановлені постановою Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області від 05.09.2004 р., дана постанова не була оскаржена відповідачем у встановленому законом порядку;
- відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк. В порушення даної статті, відповідачем - ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" не було виконано угоду від 30.07.2004 р. N 3/ВІТ, тобто не було повернуто позивачу належне йому зерно;
- подані ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" документи, щодо здійснення ним розрахунків на погашення даної заборгованості, не приймаються судом до уваги, поскільки, свідчать про здійснення розрахунків між ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" та ПОСП "Перемога" за 2003 р., але договір N 3/ВІТ був укладений 30.07.2004 р.;
- таким чином, належних доказів на підтвердження належного виконання ним угоди від 30.07.2004 р. N 3/ВІТ, відповідач суду не надав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 ГК України ( 436-15 ) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України ( 435-15 ) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 4-3 ГПК України ( 1798-12 ), сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон", про повернення безпідставно набутого майна, а саме: зерна озимого жита і пшениці, загальною масою 443 до господарського суду Київської області (т.1, а.с.2-4).
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ГПК України ( 1798-12 ) справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
Посіви спірного озимого жита і пшениці, знаходились на території Макарівського району Київської області.
Таким чином, посилання відповідача на те, що судами при вирішення справи порушена територіальна підсудність, і справа підлягає направленню до господарського суду Житомирської області для розгляду по суті, не приймається судом до уваги, поскільки відповідно до ч. 3 ст. 17 ГПК України ( 1798-12 ) справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд Київської області та Київський міжобласний апеляційний господарський суд перевіривши матеріали справи, давши належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, виконавши вказівки, які викладені в Постанові вищого господарського суду України від 15 листопада 2006 р., прийшов до вірного висновку про те, що поскільки, в порушення вимог вищезазначеної статті, відповідач не надав суду належні докази в підтвердження своїх заперечень, а саме: належне виконання ним договору від 30.07.2004 р. N 3/ВІТ (акт прийому-передачі 119 т. зерна, що ним зерно передано ліквідатору, тощо), то позовні вимоги про стягнення вартості безпідставно набутого майна в сумі 243650 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Рішення господарського суду Київської області від 10.03.2006 р. та постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.04.2007 р. по справі N 25/11-06 у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Агрофірма Коростишів-Льон" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 10.03.2006 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.04.2007 р. по справі N 25/11-06 залишити без змін.
Головуючий Н.Г.Ткаченко
Судді А.О.Заріцька І.Ю.Панова