Ст. 6. Підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України

Чинна редакція від 01.01.2022

{Назва статті 6 в редакції Закону № 1474-VIII від 14.07.2016 }

Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли:

{Абзац перший частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 888-VIII від 10.12.2015 ; в редакції Закону № 1474-VIII від 14.07.2016 }

1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону;

{Пункт 2 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 888-VIII від 10.12.2015 }

3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

{Пункт 3 частини першої статті 6 в редакції Закону № 4652-VI від 13.04.2012 }

4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

{Пункт 4 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012 }

5) він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов’язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;

{Пункт 5 частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2677-VI від 04.11.2010 , № 888-VIII від 10.12.2015 ; в редакції Закону № 2234-VIII від 07.12.2017 }

{Пункт 6 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 888-VIII від 10.12.2015 }

{Пункт 7 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 671-VII від 05.11.2013 }

{Пункт 8 частини першої статті 6 виключено на підставі Закону № 888-VIII від 10.12.2015 }

9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

{Пункт 9 частини першої статті 6 в редакції Закону № 245-VII від 16.05.2013 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 901-VIII від 23.12.2015 }

10) він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов’язку щодо сплати грошових зобов’язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв’язку з яким таке обмеження встановлюється.

{Частину першу статті 6 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

{Частину другу статті 6 виключено на підставі Закону № 888-VIII від 10.12.2015 }

Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

{Частина третя статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5294-VI від 18.09.2012 ; в редакції Законів № 888-VIII від 10.12.2015 , № 1474-VIII від 14.07.2016 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 }

{Частину четверту статті 6 виключено на підставі Закону № 1474-VIII від 14.07.2016 }

{Частину п'яту статті 6 виключено на підставі Закону № 1474-VIII від 14.07.2016 }

У разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, йому тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на один рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

{Статтю 6 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 }

{Статтю 7 виключено на підставі Закону № 1474-VIII від 14.07.2016 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

За законом (ст.6 Закону №3857‑XII) тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є заходом, що ґрунтується саме на цьому спеціальному законі, і дії з його застосування підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Правовідносини: спори щодо обмеження виїзду громадян у виконавчому провадженні; адміністративне оскарження рішень/дій органів про обмеження виїзду.

Закон № 3857-XII регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері. У статті 6 цього Закону (у редакції, чинній на час звернення до суду з поданням) установлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо: - діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання - до виконання зобов`язань або розв`язання спор…

Велика Палата ВС, постанова від 04.09.2019 у справі № 6-23/08 · текст рішення

Законом №3857‑XII не передбачено можливості у порядку цивільного судочинства тимчасово обмежувати виїзд боржника у виконавчому провадженні як забезпечувальний захід за ст.383 ЦПК; отже таке питання не підлягає розгляду цивільним судом у порядку цивільного судочинства.

Правовідносини: виконавче провадження щодо примусового виконання рішень та можливість застосування забезпечувальних заходів у цивільному процесі.

Зазначеним Законом № 3857-XII не передбачено можливості у цивільному судочинстві тимчасово обмежувати виїзд за кордон боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду саме як забезпечення виконання рішення суду, ухваленого за правилами цивільного судочинства, відповідно до статті 383 ЦПК України. З огляду на вказане апеляційний суд правильно вважав, що дії відповідних органів державної влади щодо обмеження виїзду ґрунтуються на нормах статті 6 зазначеного Закону і можуть перевірятися в судовому порядку за скаргою особи, яка зазнала обмеження, в порядку адміністративного судочинства. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення до су…

Велика Палата ВС, постанова від 04.09.2019 у справі № 6-23/08 · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.