У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
Державний реєстр застав рухомого майна (далі - Державний реєстр) - єдина комп'ютерна база даних, яка забезпечує зберігання інформації про заставу рухомого майна, її видання та захист від несанкціонованого доступу;
держатель Державного реєстру (далі - Держатель реєстру) - Мін'юст, що забезпечує функціонування Державного реєстру, надає завірені витяги з нього, які свідчать про внесення запису до Державного реєстру або про його відсутність;
адміністратор Державного реєстру - державне підприємство "Інформаційний центр" Мін'юсту, що має повний прямий доступ до структури єдиної комп'ютерної бази даних і відповідає за збереження даних у реєстрі, захист даних від руйнування;
реєстратори Державного реєстру - державне підприємство "Інформаційний центр" Мін'юсту, державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, комерційні банки, які згідно з відповідними договорами з державним підприємством "Інформаційний центр" приймають заяви про внесення записів до Державного реєстру, внесення змін до записів, виключення записів з Державного реєстру, приймають запити, надають витяги з Державного реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком. У разі припинення виконання своїх функцій реєстратор зобов'язаний передати всі документи та матеріали, пов'язані з виконанням функцій реєстратора, держателю Державного реєстру;
суб'єкти реєстрації застав рухомого майна - заставодавець, заставодержатель або особи, що діють від їх імені за довіреністю, орган державної податкової служби, реєстратори Державного реєстру, держатель Державного реєстру;
реєстраційний код запису - код, під яким здійснено запис у Державному реєстрі;
заява - документ, складений заставодавцем, заставодержателем або органом державної податкової служби за формою, встановленою держателем Державного реєстру, який засвідчує бажання заставодавця, заставодержателя чи органу державної податкової служби внести запис до Державного реєстру, внести зміни до запису, виключити запис із Державного реєстру;
запит - документ, складений будь-якою фізичною або юридичною особою, який засвідчує їх бажання одержати витяг з Державного реєстру про наявність або відсутність у ньому запису про заставлене рухоме майно;
витяг - документ, який видається на запит будь-якої особи реєстратором Державного реєстру і свідчить про внесення запису до Державного реєстру або про відсутність такого запису;
завірений витяг - документ, підписаний посадовою особою держателя Державного реєстру та засвідчений печаткою держателя Державного реєстру, який видається на запит будь-якої особи і свідчить про внесення запису до Державного реєстру або про відсутність такого запису;
заявники - заставодавець, заставодержатель або особи, що діють від їх імені за довіреністю, орган державної податкової служби, будь-які юридичні чи фізичні особи, які в установленому порядку звертаються із заявою про внесення записів до Державного реєстру, внесення змін до записів, виключення записів з Державного реєстру, а також із запитом про одержання з нього витягів;
внесення запису до Державного реєстру - занесення до єдиної комп'ютерної бази даних Державного реєстру інформації про заставу рухомого майна з присвоєнням їй реєстраційного коду.
Внесення запису до Державного реєстру