СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 08.05.74 м.Київ
vd740508
(Витяг)
Відмова працівника від проходження медичного огляду сама по собі не свідчить про його непридатність до виконуваної роботи за станом здоров'я. Це може розглядатись як порушення трудової дисципліни, за яке адміністрація вправі притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності
X. з 12 січня 1972 р. була зарахована на посаду асистента до овідіопольської аптеки, а наказом від 14 липня 1972 р. звільнена за п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю ( 322-08 ). Вважаючи звільнення неправильним, вона звернулася з позовом про поновлення на роботі.
Овідіопольська аптека подала зустрічний позов до X. про розірвання трудового договору з нею на тій підставі, що вона не представила трудової книжки, документа про освіту і ухилялася від проходження медичного огляду.
Рішенням Одеського обласного суду від 5 квітня 1974 р. в позові X. відмовлено, а зустрічний позов аптеки задоволено.
У касаційній скарзі X. посилається на те, що від проходження медогляду вона не ухилялася, а звільнена як небажаний працівник і що при цьому не вирішувалося питання про надання їй іншої роботи.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення обласного суду - скасуванню з надісланням справи в частині позовних вимог X. на новий розгляд, а в частині зустрічного позову аптеки - з закриттям провадження з таких підстав.
Відмовляючи X. в поновленні на роботі і задовольняючи зустрічний позов аптеки, обласний суд послався на те, що оскільки позивачка ухилялася від проходження медогляду, адміністрація мала підстави для звільнення її за п. 2 ст. 40 КЗпП ( 322-08 ). Іншої вакантної посади, на яку можна було б її перевести, в аптеці не було. Проте доводи суду не можна визнати обгрунтованими.
Відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП ( 322-08 ) трудовий договір з ініціативи адміністрації може бути розірвано в разі виявлення невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.
З наказу від 14 липня 1972 р. і пояснень представника відповідача у судовому засіданні вбачається, що позивачку звільнено за відмову від проходження медогляду. Проте ця обставина сама по собі не свідчить про її невідповідність виконуваній роботі за станом здоров'я.
Це може розглядатись як порушення трудової дисципліни, за яке адміністрація вправі притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності.
Що ж до зустрічного позову аптеки про розірвання трудового договору, то цей спір суду не підвідомчий, оскільки розірвання трудового договору в судовому порядку за позовом адміністрації законом не передбачено.
На підставі наведеного судова колегія Верховного Суду рішення обласного суду скасувала, а справу в частині позову X. до аптеки про поновлення на роботі надіслала на новий розгляд. У частині зустрічного позову аптеки про розірвання трудового договору з X. провадження в справі було закрито.
Надруковано: "Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 3, 1995 р.