СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
УХВАЛА
від 05.07.89 м.Київ
vd890705
(Витяг)
Відмова від виконання роботи при істотній зміні умов праці не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності і розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ). В цьому разі трудовий договір може бути розірваний за п. 6 ст. 36 КЗпП
Т. пред'явила позов до житлово-комунального господарства полтавського нафтогазодобувного управління "Полтаванафтогаз" про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позивачка зазначала, що відповідач уклав з нею трудовий договір про роботу прибиральницею в гуртожитку. Наказом адміністрації їй було доручено іншу роботу - прибирати сходові площадки жилого будинку. Оскільки виконувати цю роботу вона відмовилася, адміністрація застосувала до неї дисциплінарні стягнення, а згодом звільнила з роботи за систематичне невиконання обов'язків, покладених на неї трудовим договором, на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП ( 322-08 ). Вважаючи притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення незаконними, позивачка просила задовольнити її вимоги.
Справа розглядалася неодноразово.
Рішенням судової колегії Полтавського обласного суду позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач, вважаючи рішення суду неправильним, просив скасувати його і передати справу на новий розгляд, оскільки позивачка без поважних причин не виконувала покладених на неї трудовим договором обов'язків, а тому як притягнення її до дисциплінарної відповідальності, так і звільнення з роботи є правомірними.
Судова колегія Верховного Суду України касаційну скаргу не задовольнила і в ухвалі про залишення рішення без зміни вказала на таке.
Судом встановлено, що Т. була прийнята на роботу прибиральницею із зазначенням конкретного місця роботи - у гуртожитку.
Наказом адміністрації до її трудових обов'язків було додано прибирання сходових площадок жилого будинку. Від цієї роботи вона відмовилась, посилаючись на те, що за станом здоров'я не може прибирати сходові площадки у дев'яти під'їздах п'ятиповерхового будинку і працювати в холоді, а також носити значну кількість води з підсобного приміщення, розташованого в одному з під'їздів цього будинку.
За обставин, коли умови праці Т. істотно змінилися, її відмова від виконання покладених на неї обов'язків не могла розцінюватись як порушення трудової дисципліни, що тягне дисциплінарну відповідальність, а звідси - і звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП ( 322-08 ). Про істотну зміну умов трудового договору адміністрація зобов'язана була повідомити позивачку за два місяці, а при відмові останньої від виконання роботи в нових умовах могла звільнити її за п. 6 ст. 36 КЗпП.
Надруковано: "Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 3, 1995 р.