Ст. 6. Членство в політичних партіях та його обмеження

Про політичні партії в Україні · порівняння редакції від 2005-07-30 з редакцією від 2009-06-11

Абзаців змінено: 1, вилучено: 0, додано: 1, без змін: 13.

Членом політичної партії може бути лише громадянин України, який відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) має право голосу на виборах.

Громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії.

Членами політичних партій не можуть бути:

1) судді;

2) працівники прокуратури;

3) працівники органів внутрішніх справ;

4) співробітники Служби безпеки України;

5) військовослужбовці;

6) працівники органів державної податкової служби. ( служби; { Частину третю статті 6 доповнено пунктом 6 згідно із Законом N 2748-IV ( 2748-15 ) від 06.07.2005 )}

7) персонал Державної кримінально-виконавчої служби України. { Частину третю статті 6 доповнено пунктом 7 згідно із Законом N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009 }

На час перебування на зазначених посадах або службі члени політичної партії зупиняють членство в цій партії.

Порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній визначається статутом політичної партії.

Членство в політичній партії є фіксованим. Обов'язковою умовою фіксації членства в політичній партії є наявність заяви громадянина України, поданої до статутного органу політичної партії, про бажання стати членом цієї партії.

Форма фіксації членства в політичній партії визначається статутом політичної партії.

Не допускається створення і діяльність структурних осередків політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.

Закреслене — текст редакції від 2005-07-30, підкреслене — текст редакції від 2009-06-11. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2005-07-30 або 2009-06-11.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.