Ст. 31. Охорона місць поховань

Про поховання та похоронну справу · порівняння редакції від 2022-06-17 з редакцією від 2026-08-25

Текст статті в цих двох редакціях однаковий. Дата з'явилася тому, що редакцію акта перевидали, а саму статтю не змінювали.

Охорону місць поховання забезпечують виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім випадків, передбачених статтею 23-1 цього Закону.

{Частина перша статті 31 в редакції Закону № 2292-IX від 31.05.2022}

Виконання будь-яких будівельних робіт у місцях поховань, на місцевості із залишками слідів давніх поховань, на територіях закритих кладовищ, а також у прилеглих до місць поховань охоронних зонах забороняється.

Охорону місць поховань, що перебувають на державному обліку як об’єкти культурної спадщини, організують виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, органи виконавчої влади із залученням органів охорони культурної спадщини відповідно до їх повноважень.

У разі осквернення могил, місць родинного поховання, навмисного руйнування чи викрадення колумбарних ніш, намогильних споруд та склепів відшкодування матеріальних збитків здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету з наступним їх відшкодуванням за рахунок винних осіб згідно із законом.

Порядок охорони місць поховання та порядок здійснення пов’язаних із цим витрат визначають виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім випадків, передбачених статтею 23-1 цього Закону.

{Частина п'ята статті 31 в редакції Закону № 2292-IX від 31.05.2022}

Закреслене — текст редакції від 2022-06-17, підкреслене — текст редакції від 2026-08-25. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2022-06-17 або 2026-08-25.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.