1. Договір про розстрочення заборгованості підлягає розірванню у разі, якщо державне підприємство вугільної галузі:
1) не виконує умов договору про розстрочення заборгованості;
2) ліквідується;
3) визнається неплатоспроможним у встановленому законом порядку;
4) включено до Державної програми приватизації як об’єкт, що підлягає приватизації;
5) включено до переліку об’єктів паливно-енергетичного комплексу державної власності, які передаються в оренду чи концесію.
2. Розірвання договору про розстрочення заборгованості тягне за собою обов’язок державного підприємства вугільної галузі сплатити непогашену суму розстроченої заборгованості та відсотки, нараховані, але не сплачені на погашену суму заборгованості відповідно до частини четвертої статті 2 цього Закону.