Ст. 11. Надання податкового кредиту

Чинна редакція від 26.12.1992 · Декрет набрав чинності 06.01.1993

1. Підприємства мають право на одержання податкового кредиту, який надається у таких випадках:

а) розширення експорту продукції, що виробляється, організації виробництва продукції, що замінює імпортну, впровадження у виробництво "ноу-хау", спорудження природоохоронних об'єктів, інші цілі, визначені Кабінетом Міністрів України.

Надання податкового кредиту в цих випадках провадиться за умови повного використання амортизаційних відрахувань на вказані цілі;

б) організації виробництва промислових товарів народного споживання, продуктів харчування, дитячого одягу та взуття, дитячого харчування, медикаментів і медичного обладнання, інвалідної техніки, культурно-побутового та виробничого призначення, будівельних матеріалів, якщо випуск цієї продукції є непрофільним для підприємства;

в) якщо малі підприємства придбали і експлуатують обладнання, що повністю використовується для науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, виконуваних силами самого малого підприємства (у тому числі для реалізації цих робіт), і для захисту природного середовища від забруднення.

2. Рішення про надання податкового кредиту приймається Міністерством фінансів України або фінансовим органом Ради Міністрів Республіки Крим, місцевої державної адміністрації (виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів) залежно від того, до якого бюджету зараховується податок на прибуток.

Податковий кредит може надаватися за умови, що поточні надходження до відповідного бюджету коштів з цього джерела доходів не зменшуються.

3. Податковий кредит надається на основі кредитної угоди, що укладається підприємством з податковим органом за місцем реєстрації підприємства за формою, встановленою для укладання кредитних угод з комерційними банками.

У кредитній угоді обумовлюються порядок надання податкового кредиту, строки початку його погашення (не пізніш як через два роки після надання кредиту), період погашення (не менше трьох років, якщо на інше не погоджується платник), нарахування процентів на суму наданого податкового кредиту в розмірі не менше процента інфляції, визначеного на період кредитної угоди відповідним органом, і такого, що визначається як офіційний індекс інфляції, інші умови, якщо вони не обмежують права кредитонадавача, передбачені законодавством, і не зменшують поточних надходжень податків до державного бюджету.

4. Податковий кредит надається платникові із сум авансових платежів, що нараховуються відповідно до статті 9 цього Декрету, і виплачується протягом року.

Механізм надання податкового кредиту визначається Міністерством фінансів України.

5. У разі порушення підприємством кредитної угоди вся сума податкового кредиту стягується податковим органом у безспірному порядку.

6. Кабінет Міністрів України має право надавати податковий кредит на інші цілі й на інших умовах, ніж це передбачено у пунктах 1 і 4 цієї статі, за рахунок сум податку, що зараховуються до державного бюджету, якщо кошти від зменшення податку спрямовуються на фінансування загальнодержавних потреб.