Ст. 7. Порядок обчислення податку

Чинна редакція, діє з 1992-05-14

1. Реалізація товарів (робіт, послуг) підприємствами провадиться за цінами, збільшеними на суму податку на добавлену вартість. При цьому в розрахункових документах на реалізацію товарів (робіт, послуг) сума податку вказується окремим рядком.

Реалізація товарів (робіт, послуг) населенню провадиться за цінами і тарифами, що включають у себе суму податку на добавлену вартість за встановленими ставками.

2. Сума податку на добавлену вартість, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, одержаними від покупців за реалізовані товари (роботи, послуги), і сумами податку, сплаченими постачальниками за матеріальні ресурси, паливо, роботи, послуги, вартість яких відноситься на витрати виробництва та обігу.

Податок на сировину, матеріали, паливо, комплектуючі та інші вироби, що придбаються та використовуються для потреб основної діяльності, на витрати виробництва і обігу не відносяться.

При цьому не виключаються із загальної податкової суми, що підлягає перерахуванню до бюджету, податки, сплачені:

а) по товарах (роботах, послугах), використаних на невиробничі потреби, а також по основних засобах і нематеріальних активах (вартість майнових та інших прав, "ноу-хау", ліцензії тощо). Сплата податку по товарах (роботах, послугах), використаних на невиробничі потреби, провадиться за рахунок відповідних джерел фінансування;

б) по товарах (роботах, послугах), використаних при здійсненні операцій, що звільняються від податку відповідно до пунктів "е" - "к" і "ч" статті 5 цього Закону. Суми податку, сплачені постачальникам за такі товари (роботи, послуги), відносяться на собівартість виробництва і обігу. ( Підпункт "б" пункту 2 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2149-12 від 21.02.92 )

Винятком є колгоспи, радгоспи та інші сільськогосподарські підприємства, в яких суми податку на добавлену вартість по зазначених операціях підлягають зарахуванню на загальних підставах.

3. У разі якщо суми податку, сплачені постачальникам, перевищують суми податку, які підлягають сплаті до бюджету, різниця, що виникає, зараховується в рахунок чергових платежів або відшкодовується за рахунок загальних надходжень цього податку щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Аналогічний порядок заліку чи відшкодування сум податку, сплачених постачальникам, застосовується і при реалізації товарів (робіт, послуг), звільнених від сплати податку відповідно до пунктів "а" - "д", "л" - "ц" і "ш" статті 5 цього Закону. ( Абзац другий пункту 3 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2149-12 від 21.02.92, N 2334-12 від 14.05.92 )