1. Реалізація товарів (робіт, послуг) підприємствами провадиться за цінами (тарифами), збільшеними на суму податку на добавлену вартість. У розрахункових (платіжних) документах на реалізацію товарів (робіт, послуг) сума податку вказується окремим рядком, а при звільненні їх від податку у зазначених документах робиться помітка "Без ПДВ".
Розрахункові (платіжні) документи, в яких сума податку не відокремлена або в них не зроблена помітка "Без ПДВ", установами банків не приймаються до виконання.
У всіх випадках відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), включаючи продаж за готівку, за бартерним обміном в обов'язковому порядку складаються рахунки-фактури (накладні, акти, реєстри тощо), в яких сума податку вказується окремим рядком.
При наявності оборотів з реалізації товарів (робіт, послуг) як звільнених, так і не звільнених від оподаткування, підприємства та організації повинні вести окремий облік зазначених товарів (робіт, послуг).
2. Сума податку на добавлену вартість, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумою податку, одержаного від покупців за реалізовані товари (роботи, послуги), і сумами податку, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на витрати виробництва і обігу, та податку за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди і взяті на облік нематеріальні активи.
( Абзац другий пункту другого статті 7 втратив чинність на підставі Закону N 3898-XII ( 3898-12 ) від 01.02.94 )
Податок на сировину, матеріали, паливо, комплектуючі та інші вироби, що придбаваються та використовуються для потреб основної діяльності, до витрат виробництва і обігу не відноситься.
Не виключається із загальної податкової суми, що підлягає сплаті до бюджету, податок з товарів (робіт, послуг), використаних на невиробничі потреби. Сплата податку з товарів (робіт, послуг), використаних на невиробничі потреби, провадиться за рахунок відповідних джерел фінансування.
Якщо суми податку, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи, перевищують суми податку, одержані від покупців за реалізовані товари (роботи, послуги), то різниця між ними з бюджетів не відшкодовується (крім випадків, зазначених у пункті 3 цієї статті).
3. З товарів (робіт, послуг), які відповідно до підпунктів "а" - "д" пункту 1 статті 5 цього Декрету звільняються від оподаткування, суми податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи, зараховуються в рахунок чергових платежів або відшкодовуються з бюджетів за рахунок загальних надходжень доходів щомісячно, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.
4. З товарів (робіт, послуг), які відповідно до підпунктів "е" - "х" пункту 1 статті 5 цього Декрету звільняються від оподаткування, суми податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги, за придбані матеріальні ресурси, паливо, відносяться на собівартість товарів (робіт, послуг), а податок на добавлену вартість, що сплачений або підлягає сплаті постачальникам за придбані основні виробничі фонди і нематерільні активи, покривається за рахунок відповідних джерел їх придбання. ( Пункт четвертий статті 7 із змінами, внесеними згідно з Декретом N 43-93 від 30.04.93 )
5. Особливості обчислення і сплати податку на добавлену вартість визначаються Головною державною податковою інспекцією України.