Ст. 13. Сертифікат племінних (генетичних) ресурсів

Про племінну справу у тваринництві · порівняння редакції від 2000-01-25 з редакцією від 2010-07-23

Абзаців змінено: 0, вилучено: 3, додано: 2, без змін: 0.

Власники племінних (генетичних) ресурсів зобов'язані мати племінні свідоцтва (сертифікати), які є документальним підтвердженням якості належних їм племінних тварин, сперми, ембріонів, яйцеклітин.

Власники племінних (генетичних) ресурсів зобов'язані мати сертифікати племінних (генетичних) ресурсів, які є документальним підтвердженням якості та племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів при їх придбанні, реалізації та торгівлі.

Племінне свідоцтво (сертифікат) є основою для визначення цінності племінних (генетичних) ресурсів і гарантує певний рівень ефективності їх використання при дотриманні споживачем цих ресурсів вимог, встановлених цим Законом.

Положення про сертифікати племінних (генетичних) ресурсів та зразки сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. { Стаття 13 в редакції Закону N 2374-VI ( 2374-17 ) від 29.06.2010 }

Зразки племінних свідоцтв (сертифікатів) затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до відання якого віднесені питання сільського господарства.

Закреслене — текст редакції від 2000-01-25, підкреслене — текст редакції від 2010-07-23. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2000-01-25 або 2010-07-23.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.