( Дію статті 19 зупинено на 2001 рік в частині визначення строків внесення орендної плати виключно у договорі оренди згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000 ) ( Дію статті 19 зупинено на 2000 рік в частині визначення строків внесення орендної плати виключно у договорі оренди згідно із Законом N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000 ) Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
( Дію статті 20 зупинено на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000 ) ( Дію статті 20 зупинено на 2000 рік згідно із Законом N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000 ) Стаття 20. Платежі за землю зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки бюджетів сільської, селищної, міської Ради, на території яких знаходяться земельні ділянки.
( Дію статті 21 зупинено на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000 ) ( Дію статті 21 зупинено на 2000 рік згідно із Законом N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000 ) Стаття 21. Для централізованого виконання робіт, передбачених статтею 22 цього Закону, 30 відсотків коштів від земельного податку, що надійшли на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів, зазначених у статті 20 цього Закону, централізуються на спеціальному бюджетному рахунку Державного комітету України по земельних ресурсах, 10 відсотків - на спеціальних бюджетних рахунках Автономної Республіки Крим і областей.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні Ради у межах зазначених відрахувань можуть установлювати нормативи централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів і міст, у підпорядкуванні яких знаходиться район.
Міські Ради з районним поділом можуть встановлювати нормативи централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста.
( Дію статті 22 зупинено на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000 ) ( Дію статті 22 зупинено на 2000 рік згідно із Законом N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000 ) Стаття 22. Кошти від плати за землю, що надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів, зазначених у статті 20 цього Закону, використовуються виключно для таких цілей:
фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів;
ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель;
створення земельного інноваційного фонду;
відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості;
економічного стимулювання власників землі і землекористувачів за поліпшення якості земель, підвищення родючості грунтів і продуктивності земель лісового фонду;
надання пільгових кредитів, часткового погашення позичок та компенсації втрат доходів власників землі та землекористувачів внаслідок тимчасової консервації земель, порушених не з їх вини;
проведення земельної реформи, а також для земельно-господарського устрою, розробки містобудівної документації і розвитку інфраструктури населених пунктів.
Кошти від земельного податку, що централізуються, спрямовуються на розробку і виконання державних програм щодо раціонального використання земель, підвищення родючості грунтів, на відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних із господарюванням на землях гіршої якості, охорону земельних ресурсів у комплексі з іншими природоохоронними заходами, розвиток загальнодержавної та регіональної інфраструктури, ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель, а також проведення земельної реформи.
За нецільове використання коштів, що надходять від земельного податку у відповідний бюджет, фінансовими органами нараховується штраф в розмірі 100 відсотків використаних сум, які надходять до Державного бюджету України на цілі, зазначені в частині першій цієї статті.
ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЛІ