Положення Указу щодо утворення комісій з проведення опитування громадської думки базуються не на підставі Президента України утворювати міністерства, відомства та інші органи державної виконавчої влади, передбаченому пунктом 7-1 статті 114-5 Конституції України, як про це зазначається в Постанові, а на праві Президента України утворювати консультативні структури, що передбачено статтею 6 Закону України "Про Президента України" ( 1295-12 ).
Не суперечить цей Указ і Закону України "Про Державний бюджет України на 1995 рік" ( 126/95-ВР ), оскільки фінансування названих комісій не вимагає додаткових витрат з Державного бюджету України, а провадитиметься за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України.
Крім того, Верховна Рада України не наділена повноваженнями щодо заборони вчинення тих чи інших дій будь-якими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, про що йдеться в пункті 2 Постанови. Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України є підзвітним Верховній Раді України, а підпорядковується Президентові України, який відповідно до пункту 3-1 статті 114-5 Конституції України спрямовує виконавчу діяльність Кабінету Міністрів України. Положення ж пункту 2 Постанови є прямим втручанням Верховної Ради України у діяльність органів державної виконавчої влади.
До того ж накладення вето Верховною Радою України відповідно до пункту 29 статті 97 Конституції України на Указ Президента України тягне за собою необхідність звернення Верховної Ради України до Конституційного Суду України "з пропозицією дати висновок про конституційність та законність" такого акта.
Проте ні Конституція україни, ні будь-який інший закон України не передбачає права Верховної Ради України давати висновки щодо конституційності чи законності указів Президента України і визнавати їх нечинними.
Таке право надано лише Конституційному Суду України, який "у разі невідповідності законів чи інших нормативних актів або їх окремих положень Конституції і законам України..., визнає їх нечинними" (частина друга статті 22 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 2400-12 ).
Виходячи з цього, незрозумілим є посилання в Постанові Верховної Ради України на те, що Указ Президента України суперечить статті 114-6 Конституції України, в якій закріплено положення, що у разі визнання саме Конституційним Судом України указів чи розпоряджень Президента України такими, що суперечать Конституції та законам України, вони вважаються нечинними.
З урахуванням наведеного та відповідно до пункту 1 статті 114-5 Конституції України, згідно з яким Президент України виступає гарантом додержання Конституції і законів України, постановляю:
1. Підтвердити чинність Указу Президента України від 31 травня 1995 року N 413 ( 413/95 ) "Про проведення опитування громадської думки з питань довіри громадян України Президентові України та Верховній Раді України".
2. Цей Указ набирає чинності з дня його підписання.