1. Претензії кредиторів до ліквідовуваного підприємства задовольняються з майна цього підприємства. При цьому в першочерговому порядку задовольняються борги перед бюджетами і компенсуються витрати на відновлення природного середовища, якому завдало шкоди ліквідоване підприємство.
2. Претензії, виявлені і заявлені після закінчення строку, встановленого для їх заяви, задовольняються з майна підприємства, що залишилось після задоволення першочергових претензій, виявлених претензій, а також претензій, заявлених у встановлений строк.
3. Претензії, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними. Погашеними вважаються також претензії, які не визнані ліквідаційною комісією (органом, що проводить ліквідацію), а також за умови, якщо кредитори протягом місячного строку від дня одержання повідомлення про повне або часткове невизнання претензії не подадуть позови до суду або арбітражного суду про задоволення їх вимог. ( Пункт 3 статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )
4. У разі визнання підприємства банкрутом черговість задоволення вимог кредиторів визначається відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ). ( Статтю 36 доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 2409-III ( 2409-14 ) від 17.05.2001 )
5. У разі ліквідації підприємства здійснюється капіталізація почасових платежів, належних з цього підприємства у зв'язку із заподіянням каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я або із смертю громадянина.
6. У разі ліквідації підприємства вклад члена трудового колективу видається йому в грошовій формі або цінними паперами після задоволення претензій кредиторів.
7. Майно, що залишилось після задоволення претензій кредиторів і членів трудового колективу, використовується за вказівкою власника.
8. У разі реорганізації підприємства його права і обов'язки переходять до правонаступників.
ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ, ЛІКВІДАЦІЇ, РЕОРГАНІЗАЦІЇ, УПРАВЛІННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ КАЗЕННОГО ПІДПРИЄМСТВА