1. Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов праці, життя і здоров'я, гарантії обов'язкового медичного страхування членів трудового колективу та їхніх сімей, вирішуються трудовим колективом з участю адміністрації підприємства відповідно до законодавчих актів Союзу РСР, союзних і автономних республік.
2. Підприємство зобов'язане забезпечити для всіх працюючих на підприємстві безпечні умови праці і несе відповідальність у встановленому законодавством порядку за шкоду, заподіяну їхньому здоров'ю та працездатності.
3. Пенсіонери, які працювали до виходу на пенсію на підприємстві, користуються нарівні з його працівниками наявними можливостями підприємства щодо медичного обслуговування, забезпечення житлом, путівками в оздоровчі та профілактичні заклади, а також за рішенням загальних зборів (конференції) колективу - іншими соціальними послугами і пільгами.
4. Підприємство зобов'язане постійно поліпшувати умови праці та побуту жінок, забезпечувати роботою переважно в денний час із скороченим робочим днем жінок, які мають малолітніх дітей, переводити на легшу роботу з нешкідливими умовами праці вагітних жінок, а також надавати жінкам інші пільги, передбачені законодавством. Підприємство з шкідливими умовами праці за згодою трудового колективу може створювати окремі цехи, дільниці для надання жінкам легшої роботи.
5. Трудовий колектив самостійно встановлює для своїх працівників додаткові відпустки, скорочений робочий день та інші соціальні пільги в межах зароблених коштів, які направляються на споживання.
6. Підприємство може матеріально заохочувати працівників медичних, дитячих, культурно-освітніх, навчальних і спортивних закладів, організацій громадського харчування та організацій, які обслуговують трудовий колектив і не входять до його складу.
7. Розгляд і вирішення питань за проханнями і зверненнями громадян до підприємства є виключним обов'язком адміністрації підприємства і не може покладатися на самих громадян.