Декрет Кабінету Міністрів України від 15.12.92 N 9-92 ( 9-92 ) "Про додаткове регулювання орендних відносин", який був чинний на момент прийняття оспорюваного рішення і на який посилається заявник, не містить жодних винятків щодо судового порядку вирішення спору про дострокове розірвання договору оренди майна (за відсутності на це згоди сторін) у зв'язку з майбутньою приватизацією об'єкта оренди. Наступними змінами статті 3 згаданого Декрету, внесеними Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 N 57-93 ( 57-93 ) "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду", передбачено, що приватизація орендованого державного майна можлива лише за згоди орендаря; в іншому разі договір оренди діє до закінчення терміну.
Матеріали справи свідчать про те, що оспорюване рішення Київської міськради про приватизацію об'єкта оренди ухвалено за відсутності згоди орендаря, яка є обов'язковою; дію договору оренди у встановленому законодавством порядку не припинено, тобто допущено порушення вимог законодавства, що дає підстави для визнання акта ненормативного характеру недійсним.
Рішення арбітражної колегії з вирішення спорів відповідає законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи; підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.53, ст.ст. 106-108 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ), арбітражна наглядова колегія Вищого арбітражного суду України ПОСТАНОВИЛА:
1. Відновити Київській міській Раді народних депутатів пропущений строк на подання заяви про перевірку рішення в порядку нагляду.
2. Рішення арбітражної колегії з вирішення спорів Вищого арбітражного суду України справі N 287/2 ( v87_2800-93 ) залишити без змін.
Надруковано: "Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України", N 1, 1995 р.